Перетин лінії зіткнення через контрольні пункти в’їзду-виїзду: серпневий моніторинг
Цей звіт містить інформацію, зібрану протягом серпня Благодійним Фондом «Право на захист» в рамках опитування на п’яти контрольних пунктах в’їзду-виїзду (КПВВ) на неконтрольовані Урядом України території (НКУУТ), що регулярно проводиться з червня 2017 року. КПВВ розташовані у Донецькій («Майорське», «Мар’їнка», «Гнутове» та «Новотроїцьке») та Луганській («Станиця Луганська») областях. Опитування є частиною моніторингу порушення прав населення, що постраждало від конфлікту, та проводиться у рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога внутрішньо переміщеним особам України», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).
Завантажити
Злочини без покарання: порушення прав людини під час збройного конфлікту на сході України
Звіт висвітлює результати дослідження ситуації з офіційними розслідуваннями кримінальних правопорушень, скоєних відносно цивільних осіб та українських військових під час збройного конфлікту на сході України. На прикладі окремих справ представлені деякі системні проблеми, що виникають під час розслідувань, та запропоновані можливі шляхи їх вирішення. Викладені у звіті фактичні обставини окремих кримінальних правопорушень дозволяють усім, хто цікавиться окресленою проблематикою, самостійно зробити висновки про ефективність чи неефективність відповідних розслідувань.
Завантажити
Моніторинговий звіт “Перетин лінії зіткнення через КПВВ" Липень 2018
Звіт вивчає причини та проблеми осіб, які подорожують між неконтрольованими Урядом України територіями (НКУУТ) і територіями, контрольованими Урядом України (КУУТ), а також умови та ризики, пов’язані з перетином лінії зіткнення через КПВВ.
Завантажити
За ґратами будинку "Уряду ЛНР"
Аналітичний звіт розповідає про одне з багатьох місць незаконного тримання під вартою, створених на території Луганської області під час збройного конфлікту на Донбасі. Описана незаконна в’язниця розміщувалася в колишньому приміщенні Луганської обласної державної адміністрації за адресою: площа Героїв Великої Вітчизняної війни, 3. В основу звіту покладено 19 інтерв’ю з людьми, яких утримували в підвалі будинку «уряду ЛНР» представники самопроголошеної республіки.
Завантажити
Жити всупереч: проблеми цивільного населення під час війни на Донбасі
Дослідження спрямоване на висвітлення проблем, з якими стикається цивільне населення внаслідок збройного конфлікту на сході України. Це насамперед такі, що стали наслідком обстрілів міст, селищ та сіл, розміщення військової техніки у зонах проживання цивільного населення, та надання медичної допомоги пообіч лінії розмежування. У збірці звітів проаналізовано національне законодавство та міжнародно-правові норми, вплив конфлікту на рівень життя жителів Донбасу. Автори також напрацювали рекомендації для відповідальних установ, організацій та інституцій, які вповноважені вплинути на зазначені у звітах проблеми.
Завантажити
Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні 16 лютого – 15 травня 2018 року
КИЇВ (20 червня 2018 р.) – Значущого прогресу в ситуації з правами людини у зоні конфлікту та інших регіонах України не спостерігається, зазначено у доповіді, опублікованій сьогодні Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні. Доповідь охоплює період із 16 лютого до 15 травня 2018 року і базується на 201 випадку порушень та ущемлень прав людини, що були задокументовані в цей проміжок часу. Упродовж звітного періоду Моніторингова місія ООН з прав людини задокументувала 201 випадок порушень та ущемлень прав людини, що становить майже однакову кількість у порівнянні з попереднім звітнім періодом, коли було задокументовано 205 випадків. Уряд України несе відповідальність за 61 відсоток порушень, а самопроголошена «Донецька народна республіка» та самопроголошена «Луганська народна республіка» – за 17 відсотків порушень. Російська Федерація відповідальна за 22 відсотки задокументованих порушень, які сталися в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь.
Завантажити
Моніторинговий звіт “Перетин лінії зіткнення через КПВВ" Лютий 2018
Звіт вивчає причини та проблеми осіб, які подорожують між неконтрольованими Урядом України територіями (НКУУТ) і територіями, контрольованими Урядом України (КУУТ), а також умови та ризики, пов’язані з перетином лінії зіткнення через КПВВ.
Завантажити
21 квітня в м. Ужгород, у Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка відбулася презентація книги «Міс...
21 квітня в м. Ужгород, у Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка відбулася презентація книги «Місто, з якого почалася війна» про окупацію Слов’янська у 2014 році.
Захід відбувся у співпраці із Всеукраїнської ініціативою «Активна Громада» в м. Ужгород. У презентації взяли участь переселенці, представники сфери культури, журналісти та зацікавлені мешканці міста.
В основі книги — свідчення 78 постраждалих та свідків порушень прав людини у місті під час його окупації російськими терористичними угрупуваннями у 2014 році. Розповіді задокументували та описали представники організацій, які входять до Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі».
«Місто, з якого почалася війна» розгорнуто описує деталі життя окупованого міста — функціонування незаконних в’язниць, переслідування мешканців міста за релігійні переконання, залучення неповнолітніх осіб до збройних формувань, питання примусової праці та торгівлі людьми в місцях несвободи, проблеми обстрілів та мінування об’єктів цивільної інфраструктури.
Співавторка книги та аналітикиня ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» Надія Нестеренко зазначила, що й досі можна проводити паралелі з тим, що відбувалося в Слов’янську і що відбувається в містах після повномасштабного вторгнення РФ: «Наприклад, форпостом підтримки окупації в Слов’янську стала церква Московського Патріархату. Вона відкрито підтримала збройні проросійські групи. У трьох церквах Московського патріархату розмістилися учасники НЗФ і стали використовувати їх як військові об’єкти, на дзвіницях облаштували спостережні пункти. Подібне ми спостерігаємо зараз — в храмах МП переховуються учасники ДРГ, а захоплених містах священники співпрацюють з російськими військовими та розповідають всю необхідну їм інформацію про односельчан».
«Опитуючи одного респондента, колишнього мінометника, нам вдалось дізнатись, що Слов’янськ обстрілювали переважно представники НЗФ і робили вони це для того, щоб або звинуватити українських військових, або вчинити певні провокації. Також місцеві розповідали, як по місту возили так званий “блукаючий міномет”, з якого обстрілювали спочатку один квартал, потім інший. Таким чином вони робили “картинку” того, що саме Україна вчиняє злочини проти мирного населення», — розповіла про обстріли житлових районів Марія Білякова, співавторка книги, документаторка БФ Восток SOS.
«Під час війни діти гинуть, отримують поранення, отримують психологічні травми. Під час написання розділу про Слов'янськ, ми спілкувалися із тими, хто у 2014-му був ще дітьми. Діти яскраво запам'ятали події війни та окупації міста, менші найбільше пам'ятають бойові дії, трохи старші — ще й передконфліктний політичний контекст. Досвід пережитих подій — болісний і травмуючий. Водночас, деякі зазначали, що пережиті скрутні часи навчили їх бути більш людяними та витривалими. Варто мати на увазі, що покоління, котре пережило жахіття війни (в молодому віці) буде іншим», — зазначила Ганна Куровська, співавторка книги, соціологиня.
Наприкінці презентації співавторки книги разом з присутніми обговорили нинішні реалії війни, виклики, зумволені багаторічною русифікацією України, проблеми пошуку суспільного консенсусу з мовного питання.
Присутні також мали змогу безкоштовно отримати примірники книги.
Видання «Місто, з якого почалася війна» підготовлено Східноукраїнським центром громадських ініціатив, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», за підтримки Kurve Wustrow — Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.
22 лютого в Новомиргороді, в приміщенні колишньої Новомиргородської РДА відбулося відкриття мандрівної виставки «На Зламі» про зміни...
22 лютого в Новомиргороді, в приміщенні колишньої Новомиргородської РДА відбулося відкриття мандрівної виставки «На Зламі» про зміни в житті цивільного населення в ході війни на Донбасі. У відкритті взяли участь представники місцевого самоврядування, сфери культури, журналісти та зацікавлені мешканці міста. Новомиргород став 27 містом, яке відвідала виставка.
Наріжним каменем обговорення на відкритті стала тема єдності України – її територій та громадян.
«Ми з вами повинні прагнути до того, щоб все наше суспільство, і Схід і Захід, рухалося в одному напрямку. Тоді люди будуть бачити мету і до неї йти… Ми повинні бути одним великим об’єднаним суспільством!», — наголосив переселенець з Криму, а нині священник ПЦУ в Новомиргороді Степан Катькало.
Про «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» Надія Нестеренко зазначила, що за сім років війни багато людей постраждали й залежно від розвитку нинішнього воєнного загострення їх може стати більше.
«Тож ми маємо бути готовими бути підтримкою одне для одного, щоб попри все залишатися єдиними, розуміти один одного», – додала вона.
Представники місцевої влади подякували організаторам за те, що у мандрівці країною виставка завітала й у їхнє місто.
Наприкінці презентації аналітикиня «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» Надія Нестеренко та документаторка БФ «Восток SOS» Марія Білякова разом з присутніми обговорили як на них вплинула війна на Донбасі та допомогу майбутнім переселенцям.
Виставка «На Зламі» поєднує особисті історії свідків та постраждалих з інфографікою, статистичними доказами, які показують наскільки глибокі зміни відбулись в структурі суспільства після початку збройного конфлікту на Сході України. Виставка є спільним проектом організацій, які входять до Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі»: ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив», БФ «Восток-SOS», ГО «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець», ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський центр правозахисних досліджень» та ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав та свобод громадян».
«На Зламі» пропонує всім небайдужим разом поміркувати над викликами, що поставив перед українським суспільством збройний конфлікт на Сході України. В основі виставки — історії цивільних людей, які стали активними учасниками воєнних подій і пережили поневіряння чи утиски в умовах правового свавілля.
Презентація та створення виставки «На Зламі» стали можливими у рамках проекту «Уповноваження громадського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі шляхи вирішення жорстокого минулого Донбасу», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
22 січня в приміщенні Світловодського міського Палацу культури відбулася презентація мандрівної виставки «На зламі» про зміни в житт...
22 січня в приміщенні Світловодського міського Палацу культури відбулася презентація мандрівної виставки «На зламі» про зміни в житті цивільного населення внаслідок війни на Донбасі. Про це повідомляється на сайті Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі».
Відкриття арт-події відвідали міський голова - Андрій Маліцький та інші представники місцевого самоврядування, найактивніші волонтери регіону, внутрішньо переміщені особи і школярі.
«День Соборності - це символічний день, оскільки саме в цю дату Україна згуртовується для того, щоби подолати проблеми. Ця виставка покаже нам іншу Україну. І саме в цей час нам потрібно гуртуватися для того, щоб бути сильними та незалежними», - зазначив на відкритті виставки міський голова Світловодська.
Для декого з містян інформація зі стендів стала новою, викликала питання та спонукала до дискусій, у інших - знайшла відгук у серці, змінивши погляд на російсько-українську війну та ситуацію на Донбасі.
«Дуже часто я чую, що ми самі припустилися окупації, самі хотіли. То я вам розповім! У мене донька у 2014 році мала йти до першого класу. І в нас були матусі, які працювали вчителями у школі у перших класах. І ось ми сиділи на лавці міркували: "я хочу в український клас...", "і я хочу в український...". А ось вчителі казали, що у російськомовні класи дуже мало бажаючих. У нас там усі були українські школи, все викладалося українською мовою – це був наш вибір! Ми не чекали на Росію ніколи!», - поділилася спогадами переселенка з Горлівки Іваненко Ольга.
Ділилися спогадами і емоціями й інші внутрішньо переміщені особи. Люди згадували все, що відбулося з ними з початку збройного конфлікту: і переживання, які вилилися в потужний волонтерський рух у місті; і душевні та фізичні рани, які війна лишила їм та їхнім рідним. Дехто зі сльозами на очах визнавав, що не має сил пройти всі ці труднощі знову.
У Світловодську виставка буде діяти до 20-го лютого.
Презентація та створення виставки «На Зламі» стали можливими у рамках проекту «Уповноваження громадського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі шляхи вирішення жорстокого минулого Донбасу», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
