Світло впливає на здоров’я та самопочуття людини, якісне освітлення є необхідною умовою повноцінного життя. Така буденна і звична р...
Світло впливає на здоров’я та самопочуття людини, якісне освітлення є необхідною умовою повноцінного життя. Така буденна і звична річ як світло може стати цілеспрямованим засобом психологічного тиску чи навіть катувань. У в’язницях, як правило, це стосується темряви або надмірного освітлення. Колишні полонені у своїх свідченнях правозахисникам «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» зазначали про системні випадки використання освітлення як засобу тиску у в’язницях «ДНР» та «ЛНР».
Часто тюремники замальовують чи закладають вікна в’язниць. Це значно зменшує сонячне освітлення в камерах. Зокрема, в «Ізоляції» в Донецьку вікна в камерах замальовували білою чи зеленою фарбою, заклеювали папером.
В деяких випадках тюремники замуровували вікна цеглою. Цивільний луганчанин, якого тримали в будівлі гуртожитку Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля з повністю замурованими вікнами, згадував як розбивав цеглини, щоб побачити сонячні промені. Це було небезпечно: «Я вибив дві цегли, тихенько витягнув. Вікна були закладені цеглою… Вже потім я витягнув дві цеглини і тоді вдень до мене стало потрапляти світло, і очі звикли до цієї вже напівтемряви».
Один із незаконно ув’язнених у неідентифікованому підвалі в Донецьку розповідав, що перед ним стояв вибір: побачити сонячне світло чи мерзнути: «З вулиці світло не надходить, тому що кульком чорним закрито вікно, щоб холод не йшов. Відкриєш — будеш мерзнути. Закриєш — і повна темрява».
Колишні полонені неодноразово згадували, що їх утримували в темряві. Стосувалося це переважно підвалів та інших необладнаних для тримання людей приміщень, які «ЛНР» та «ДНР» перетворили в незаконні в’язниці.
«В одному місці (підвалі) темно було... взагалі світла не було... Коли я в друге місце вже переїхав, я через мішок бачив світло... хоч трохи», - так колишній незаконно ув'язнений згадував про своє перебування у підвалі в Донецьку.
Повною відсутністю світла тюремники завдавали страждань ув’язненим і в обладнаних для тримання людей приміщеннях. Наприклад, так колишній полонений військовий описував своє перебування в будівлі захопленої СБУ в Донецьку: «У карцері дві доби без світла був і потім три доби ще в одиночній камері. П'ять діб без світла сидів... Так тисне на мізки, страшне. Не треба ні бити, ні топити, нічого — ось так просто посадити без світла…».
Часто було навпаки, й тюремники цілодобово не вимикали світло, а в’язні не мали змоги його гасити. Про це згадують колишні в’язні «Ізоляції», СІЗО Донецька, Луганська та інших в’язниць. «Світло цілодобово не вимикалося, прямо давило на мізки», - згадував офіцер української спецслужби
перебування в захопленій будівлі СІЗО Луганська.
Для того, щоб хоч якось виспатися при постійному освітленні полонені шили зі старих речей накидки на лампи чи завішували їх одягом, закривалися речами від світла.
В рішеннях, які виносив Європейський суд з прав людини щодо умов ув’язнення важлива увага зверталася на ступінь освітлення в камерах. Поміщення ув’язненого в умови з поганим освітленням разом з іншими факторами суд трактував як нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження.
Зокрема, постраждалий у справі І.І. проти Болгарії скаржився на те, що камера була темною і через це погіршилося його здоров’я. Суд визнав, що умови тримання заявника в камері сягали рівня нелюдського і принизливого для гідності, поводження. У рішенні Моїсєєв проти Росії чоловік, серед іншого, скаржився, що на те, що в камері не було вікна або доступу до природного освітлення чи свіжого повітря. Суд з визнав порушенням його умови утримання.
Ми отримуємо радість від денного освітлення, а вночі відпочиваємо від освітлення. Водночас, злонамірне використання світла у в'язницях перетворює буденну річ у спосіб катування.
Права ВПО та жителів тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей на доступ до правосуддя обмежені судовим зборо...
Права ВПО та жителів тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей на доступ до правосуддя обмежені судовим збором та територіальною віддаленістю судів. Про це йдеться в моніторинговому звіті «Дотримання права на доступ до правосуддя внутрішньо переміщених осіб та жителів тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей» авторства Наталії Гриценко та Світлани Пантюхіної.
У звіті автори описують стан дотримання прав людини у сфері доступу до правосуддя ВПО та жителів окупованих територій. Для цього вони провели інтерв’ю з суддями, правозахисниками та адвокатами, держпосадовцями, ВПО, а також проаналізували дані з реєстру судових рішень тощо.
Жителям тимчасово окупованих територій та ВПО доводиться звертатися до судів на підконтрольній території з різних питань. Це і справи про встановлення факту смерті чи народження на тимчасово окупованих територіях, і судові спори щодо втрати майнових прав внаслідок конфлікту, судові позови про відновлення пенсійних виплат, справи про розірвання шлюбу, спадкування тощо.
Судовий збір є перешкодою для звернення до суду для окремих груп ВПО і незаможних жителів тимчасово окупованих територій, які були змушені переїхати, шукати нову роботу, отримують невеликі соціальні виплати, втратили роботу через зупиненням роботи підприємств і бюджетних установ та у зв’язку з іншими факторами. Сьогодні судовий збір у справах встановлення юридичних фактів (як народження чи смерть) складає 420,40 грн, а за подання позову для відновлення виплати пенсії чи виплати пенсії за минулий час - 840,80 грн.
Суди отримали право звільняти від сплати судового збору заявників у справах про встановлення юридичних фактів (народження/смерті) на тимчасово окупованій території. Попри це спостерігається неоднакове правозастосування і тлумачення цієї норми в справах з однаковими вимогами та обставинами.
Частина суддів відмовляє у звільненні від сплати судового збору, якщо факт народження чи смерті прямо не пов’язаний зі збройним конфліктом. Наприклад, суддя Біловодського районного суду Луганської області обґрунтовував свої рішення тим, що смерть «настала внаслідок захворювання, яке не пов’язано із збройною агресією. Отже, підстав для звільнення заявника від сплати судового збору за подання заяви про встановлення факту смерті особи за зазначеною нормою не вбачається».
Лише окремі судді пов’язують зі збройним конфліктом не факт народження чи смерті на тимчасово окупованих територіях, а саму необхідність встановлення таких фактів через війну. Після низки ухвал Верховного Суду в таких справах, в листопаді 2019 року колегія суддів винесла Постанову у справі № 243/12928/18, визначивши, що заявники мають пільги за цією нормою при наявності причинно-наслідкового зв`язку, серед іншого, між збройним конфліктом і вимушеним переселенням.
У випадках, коли суд відмовляє у звільненні від судового збору, ВПО і жителі тимчасово окупованих територій постають перед вибором: сплатити судовий збір або знову звертатися до суду, що вимагає часу та грошей.
Доступ до правосуддя ВПО та жителів тимчасово окупованих територій ускладнює і велика відстань між судами та місцем проживання таких осіб. Так, в окремих випадках територіальна юрисдикція судів з непідконтрольної території була передана судам у віддалених районах та з поганою транспортною розв'язкою, а також судам, що знаходяться в інших областях. Звернення до таких судів потребує витрат коштів, часу і зусиль для поїздки в суд і повернення додому.
Передача підсудності справ з судів на окупованих територіях також призвела до збільшення навантаження на суди Донецької та Луганської областей, що приводить до тривалого розгляду справ.
Автори звіту серед іншого рекомендують Верховній Раді та Міністерству юстиції звільнити від сплати судового збору осіб, які звертаються до суду для встановлення юридичних фактів на тимчасово окупованій території без необхідності доведення зв’язку зі збройним конфліктом. Державній судовій адміністрації та Вищій раді правосуддя автори рекомендують запровадити систему «Електронного суду» на підконтрольній українській владі території, надавши ВПО і жителям тимчасово окупованих територій можливість звертатися до суду як особисто, так і за допомогою даної системи.
Моніторингова діяльність проводилась в рамках менторської програми для українських правозахисників за фінансової підтримки ОБСЄ/БДІПЛ. Погляди та інформація, викладені у цьому звіті, можуть не відображати політику і позицію БДІПЛ.
Шевченківський райсуд Києва перевів в закритий режим розгляд провадження стосовно Романа Лягіна. Лягіна звинувачують в участі в теро...
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
