Антрацитівський міський суд – трьохповерхова будівля на вулиці Менжинського. Влітку 2014 р. була захоплена соратниками Ігоря Безлера, лідера «Горлівського ополчення» «ДНР».
Для утримання полонених комбатанти використовували цокольні приміщення суду – дві кімнати, площею 2,5х3,5 метри. В них затримані перебували від кількох днів до місяця. Впродовж цього часу їх майже не годували, а воду давали непостійно.
Влітку 2014 р. у приміщеннях було неймовірно душно, і тривале перебування в них завдавало непосильних страждань:
«Ніяких вікон, ніякої віддушини, нічого не було. Спочатку мене рятувало те, що вони відчиняли дверне віконце вдень. Воно було з цієї сторони ось так. І ось тут була «годівниця»
Для відпочинку в одній кімнаті стояли рейки, без матрацу та подушки. Також містився унітаз, проте в ньому не було води і він практично не прочищався.
Слабке штучне освітлення всередині приміщень ніколи не вимикалось. В таких умовах у деяких полонених виникали млосні неприємні відчуття.
У цоколі суду утримували лише цивільних осіб, яких звинувачували у «шпигунстві» на користь України, крадіжках, торгівлі наркотиками та в інших недоказових злочинах. До усіх затриманих застосовувалась фізична сила та психологічний тиск. Часто побиття відбувалися в тих же кімнатах для утримання, у присутності інших полонених:
«Одним словом, привезли чоловіка з мішком на голові, прив’язали його до стільця, відчинили двері… І ось його почали люпцювати: спочатку там руками, потім гумовими палицями, а згодом в хід пішли обрізані труби. На це, звичайно, було сташно дивитися, тому що бризки летіли у всі боки. І навіть до мене долітало…»
На території захопленого суду поширеним явищем була імітація страти. Комбатанти нерідко стріляли біля затриманих у приміщеннях або виводили їх для розстрілу на задній двір. За словами колишнього бранця, деяких утримуваних могли дійсно вбивати – у полоні він неодноразово чув жахливі крики з сусідньої цокольної кімнати, вистріли, а потім незрозумілу після запалої тиші метушню.
Влітку 2014 р. командиром у будівлі суду був житель Антрацита Валерій Комаров («Комар»). Однак він, очевидно, підпорядковувався І. Безлеру. У серпні 2014 р. одного з «політичних» полонених комбатанти «Комара» планували конвоювати до Горлівки.
З осені 2014 р. міський суд потрапив під контроль ватажка підрозділу «Русь» Сергія Бондаренка. За його розпорядженням деяких полонених також утримували у згаданих цокольних кімнатах восени 2014 р. та у 2015 р. Як повідомляє джерело силових структур «ЛНР», один із полонених загинув після побиття у дворі захопленого міського суду в листопаді 2014.
Підрозділ С. Бондаренка «Русь» контролював будівлю міського суду приблизно до весни 2015 р. Згодом у ній було облаштовано «Антрацитівський міський суд ЛНР», який розміщується там і дотепер.
Східноукраїнський центр громадських ініціатив, Правозахисна коаліція «Справедливість заради миру на Донбасі»
З початку повномасштабного вторгнення в Україну військові Російської Федерації систематично вчиняють 7 типів воєнних злочинів. Про ц...
18 січня Служба безпеки України повідомила, що оголосила в розшук учасника незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Судячи з...
Прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда заявила, що за результатами попереднього аналізу злочинів, вчинених під час зб...
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com