вул. Петровського, м. Горлівка, 2, Донецька обл.
До 2014 р. будівля за адресою вул. Петровського, 2 в Горлівці функціонувала як міськвідділок міліції. Перша спроба захопити будівлю представниками «ДНР» відбулась ще 12 квітня 2014 р., однак тоді українській міліції вдалось їх зупинити. Друга спроба здійснилась через два дні, і була значно масштабнішою.
Близько ста проросійськи налаштованих «активістів» після годинного штурму все ж таки захопили будівлю міліції, в результаті чого постраждали більше десяти правоохоронців, а начальника міліції Андрія Крищенко було госпіталізовано з множинними травмами. В той же день Ігор Безлер, підполковник військової розвідки РФ, біля захопленої будівлі представив нового начальника міліції, колишнього командира батальйону патрульно-постової служби м. Горлівка, Олександра Шульженко.
Після захоплення бойовики стали використовувати будівлю як базу для своїх бійців, склад для зброї, автопарк та незаконну в'язницю. В’язнів утримували переважно в підвалі, або в гаражних боксах у дворі.
В будівлі постійно знаходилось більше ста озброєних учасників незаконного збройного формування, в числі яких було близько семидесяти співробітників патрульно-постової служби Горлівського МУ МВС, співробітники міліції, колишні «беркутівці», що перейшли на сторону «ДНР», а також жителі Донецької області, серед яких були колишні в’язні, наркомани та неповнолітні. На другому поверсі знаходився кабінет О. Шульженка, який ними керував.
Полонених утримували в цій будівлі від двох годин до місяця. Серед них були люди з проукраїнською позицією, журналісти, представники силових структур, що не стали співпрацювати з НЗФ, бізнесмени та інші цивільні особи, яких утримували для подальшого викупу. Заручників могли утримувати як поодинці, так і групами в кілька осіб.
За свідченнями потерпілих, в приміщенні було два підвали: «сухий» та «мокрий». «Сухий» підвал знаходився в кінці будівлі. У ньому не було дверей і вікон, на підлозі лежав тонкий матрац, на стінах були труби і теплоносії. Другий підвал назвали «мокрим», тому що в ньому стояла вода. У «мокрому» підвалі було лише два стільці і маленьке вікно.
Двох цивільних заручників в середині квітня 2014 р. близько доби допитували в підвальній кімнаті, яку на той час використовували для зберігання зброї. Згідно зі свідченнями, вся підлога кімнати була покрита густим шаром крові, що може свідчить про катування, які відбуватись в даному приміщенні вже на початку квітня.
Один з полонених в травні 2014 р. утримувався в кімнаті на першому поверсі, де був матрац та холодильник. Через тиждень його перевели в підвал. Загалом він провів у полоні 21 день, в той час як інших полонених могли тримати лише декілька годин. Весь цей час його годували три рази на день, давали воду та водили в туалет під конвоєм, однак можливості помитись у нього не було.
Пораненим полоненим надавалась медична допомога: медики надавали допомогу безпосередньо у підвалі, тяжкопоранених доставляли в лікарню.
Деяких заручників конвоювали до горлівського підвалу з закритими очами та вухами. Так, голову перев’язували світлонепроникною пов’язкою, по верху якої намотували скотч. На додачу вуха закривали ватою, щоб полонений у жодний спосіб не дізнався про те, куди його везуть.
Ось що пригадує про момент затримання колишній в’язень:
«…вийшов Ігор Безлєр на прізвисько «Бєс». Він сказав: «Все. Затримати». Тут мені закрутили руки, пустили, ми не бачили куди ми йдем, нічого не було видно, опустили нас в цей… підвал»
Деяких тутешніх бранців часто допитували: на «бесіду» їх виводили кожні кілька годин, чим унеможливлювали повноцінний сон в’язня. Персонал горлівської катівні відзначився особливо екзотичним підходом до тортур: жертв перед допитом змушували роздягатися, після чого так і не повертали взуття, тож деякі полонені мусили пересуватися в’язницею босоніж. Крім того, сепаратисти професійно здійснювали побиття – не зачіпали обличчя, проте серйозно ушкоджували внутрішні органи.
Полоненим давали вибір без вибору – для звільнення потрібно було або служити в «ополченії», або внести заставу в розмірі 10 тисяч гривень. В іншому разі погрожували розстрілом.
До ув’язнених, затриманих в травні 2014 р., застосовувались різні види насильства. Їм наносили чисельні удари по голові та тілу, імітували розстріл. Проводили допити Сергій Здрилюк з позивним «Абвер» (колишній працівник контррозвідки СБУ), І. Безлер та його помічник «Боцман», О. Шульженко. Під час одного з допитів І. Безлер власноруч прострелив заручнику обидві ноги:
«Безлер тут же прострелив мені обидві ноги, всадив по дві кулі в кожне коліно та ще одну — в гомілку. Потім Безлер пішов, наказавши охоронцям: “Бийте його, доки не почне кров’ю харкати”, і катування продовжили два виродки, один з яких був озброєний молотом для укладки тротуарної плитки. Він лупив мене ним по спині і по простреленим ногам, намагаючись влучити в голову, яку я, як міг, прикривав руками. Другий бив мене ногами».
До затримань полонених причетні «народний мер» Горлівки Олег Губанов та представники «Оплоту»: Олег з позивним «Кубрак» та Олександр з позивним «Салат». Згідно зі свідченнями, учасники НЗФ «Оплот», яке дислокувалось в Донецьку, продавали Ігорю Безлеру важливих полонених, яких вони утримували в м. Макіївка.
З останнього відомо, що в липні 2016 р. в підвалі захопленого МУ МВС утримували військовополоненого. Він свідчить, що йому зламали ребро, викручували руки та катували удушенням: били в груди, щоб вийшло повітря і одягали протигаз. Після цього його перевезли в тюрму «ДНР» на території заводу «Ізоляція» в м. Донецьк.
Є чимало свідчень про причетність РФ до подій на території захопленого Горлівського МУ МВС. Це і присутність російської символіки та військової техніки, і те, що представники «ДНР», які перебували в Горлівському міськвідділку влітку 2014 р., їздили на воєнну підготовку до Ростовської області:
«Представники “ДНР”, пацани віком від 18 до 22 років, їздили на навчання в Росію. З приводу цих поїздок чув, що було дві групи людей, які по черзі їздили на територію Росії, а також чув заклик одного з представників “ДНР” “купити побільше сигарет, оскільки там, в Росії, дають обмежену кількість”. Ще казали про розмір заробітної плати. Один казав, що йому обіцяли 300 доларів США, інший – 400 доларів США. В розмові згадувалось також про російське походження зброї».
Станом на 2020 р. будівля продовжує використовуватися як Горлівський міськвідділ «МВС ДНР». Керівник – Володимир Савкін (до 2014 р. був начальником районного відділку міліції в Донецьку, в липні 2014 р. перейшов на сторону т. зв. ДНР).
Східноукраїнський центр громадських інітціатив, Правозахисна коаліція «Справедливість заради миру на Донбасі»
Кількість нових порушень, вчинених російськими військовими в Україні стрімко зростає. За час повномасштабного вторгнення Російської ...
Кількість нових порушень, вчинених російськими військовими в Україні стрімко зростає. За час повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, російські військові вчинили понад 17 типів порушень норм міжнародного гуманітарного права.
За даними правозахисників, за останні два тижні виявлено щонайменше 7 нових прикладів воєнних злочинів. Про це повідомляється в оновленому дайджесті порушень, підготовленому
ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив».
Йдеться про такі нові жорстокі порушення як
У звільнених від російських окупаційних військ Житомирської, Київської, Чернігівської та Сумської областей часто знаходять тіла зі зв’язаними за спиною руками та вогнепальними пораненнями в потилицю зі стрілецької зброї. Отже, цивільне населення масово гинуло не від артобстрілів — більшість людей страчували.
Концентрація забруднюючих речовин у повітрі Києва перевищувала норму майже у 9 разів. Цьому сприяли, зокрема, широкомасштабні пожежі в Київській області, зміна рози вітрів та пожежі в сусідніх областях, викликані веденням бойових дій.
Поступово починають з’являтися докази знущання над тілами загиблих, а також повідомлення про запуск російськими військовими роботи мобільних крематоріїв в Маріуполі.
30 березня Генеральний штаб ЗСУ оприлюднив повідомлення про мінування російськими військовими території України мінами ПОМ (протипіхотна осколкова міна), які заборонені Оттавською конвенцією 1997 року, але Росія не є учасником цього міжнародного договору.
Правозахисники продовжують фіксувати численні інциденти подібних та інших порушень МГП, які можна кваліфікуватися як воєнні злочини та злочини проти людяності.
**** **** **** ****
Східноукраїнський центр громадських ініціатив документує порушення прав людини, скоєні в ході збройної агресії Росії проти України починаючи з 2014 року. Мета документування - подання зібраних матеріалів Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС), Офісу Генпрокурора (Україна), міжнародним комісіям із розслідування та іншим міжнародним організаціям. СЦГІ надає безкоштовну правову та інші форми допомоги окремим категоріям постраждалих. Детальніше про СЦГІ – на сайті організації: https://totalaction.org.ua/ .
З початку повномасштабного вторгнення в Україну військові Російської Федерації систематично вчиняють 7 типів воєнних злочинів. Про ц...
З початку повномасштабного вторгнення в Україну військові Російської Федерації систематично вчиняють 7 типів воєнних злочинів. Про це йдеться в дайджесті порушень, підготовленому правозахисниками ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив».
Проаналізувавши події останніх тижнів правозахисники роблять висновок, що військові РФ на території України систематично вчиняли такі міжнародні правопорушення як
1) порушення принципу розрізнення та напади невибіркового характеру (приклад: ракетно-бомбовий удар по будівлі Драмтеатру в оточеному Маріуполі);
2) напади на об’єкти, що перебувають під особливим захистом (приклад: обстріл території ПАТ «Сумихімпром» та пошкодження резервуару з аміаком);
3) знищення та захоплення майна, розграбування (приклад: розграбування росіянами історико-культурного музею-заповідника «Садиба Попова» у Василівському районі Запорізької області);
4) використання голоду як способу ведення війни і обмеження доступу до гуманітарної допомоги (приклад: блокада російськими військами м. Маріуполя, в якому можуть перебувати близько 300-400 тис. цивільного населення);
5) депортація та примусове переміщення цивільного населення окупованої території (приклад: вивезення кілька тисяч маріупольців російськими військовими на територію РФ);
6) сексуальне насильство (факти зґвалтувань зафіксовані в Київській, Херсонській, Запорізькій областях);
7) примусові зникнення та свавільне позбавлення волі (приклад: затримання росіянами секретаря міськради Нової Каховки Дмитра Васильєва).
Правозахисники фіксують сотні подібних порушень МГП, які згідно міжнародному праву кваліфікуються як воєнні злочини.
Ці злочини вчиняються окупантами в Харкові, Маріуполі, Чернігові, Гостомелі, Ворзелі, Сєвєродонецьку, Рубіжному тощо.
Детальне пояснення та приклади інших типів порушень можна прочитати в опублікованому дайджесті:
Східноукраїнський центр громадських ініціатив документує порушення прав людини, скоєних під час війни в Україні з 2014 року.
Наразі команда СЦГІ продовжує роботу, розпочату у 2014 році з метою подальшого подання відповідних матеріалів Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС), Офісу Генпрокурора (Україна), міжнародним комісіям із розслідування, мандат яких передбачатиме збирання, документування та підготовку для судових розглядів усіх порушень прав людини, воєнних та інших злочинів, а також іншим міжнародним організаціям.
Дайджести порушень норм міжнародного гуманітарного права Центр надалі публікуватиме щодватижня.
18 січня Служба безпеки України повідомила, що оголосила в розшук учасника незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Судячи з...
18 січня Служба безпеки України повідомила, що оголосила в розшук учасника незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Судячи з фото, опублікованого СБУ, та інформації на сайті Міністерства внутрішніх справ, мова йде про Дмитра Піндрюріна.
«За даними слідства, зловмисник організовував «охорону» захопленого приміщення Управління СБУ в Луганській області та інструктував бойовиків щодо здійснення збройного опору учасникам антитерористичної операції», - повідомили в СБУ.
Піндюрін створив та очолив незаконне збройне формування «15-й батальйон територіальної оборони «Брянка СССР», яке у період з 2014 до 2015 років брало участь у бойових діях проти українських військових підрозділів.
В СБУ повідомили, що фігуранту оголошено про підозру в участі в терористичній групі чи терористичній організації.
За даними «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» Піндрюрін також причетний до функціонування незаконного місця несвободи в м.Брянка Луганської області. Про умови утримання в цій в’язниці читайте за посиланням.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
