Початок війни на Донбасі. Активні захоплення адміністративних будівель

З початку повномасштабного вторгнення в Україну військові Російської Федерації систематично вчиняють 7 типів воєнних злочинів. Про це йдеться в дайджесті порушень, підготовленому правозахисниками ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив».

Проаналізувавши події останніх тижнів правозахисники роблять висновок, що військові РФ на території України систематично вчиняли такі міжнародні правопорушення як

1) порушення принципу розрізнення та напади невибіркового характеру (приклад: ракетно-бомбовий удар по будівлі Драмтеатру в оточеному Маріуполі);

2) напади на об’єкти, що перебувають під особливим захистом (приклад: обстріл території ПАТ «Сумихімпром» та пошкодження резервуару з аміаком);

3) знищення та захоплення майна, розграбування (приклад: розграбування росіянами історико-культурного музею-заповідника «Садиба Попова» у Василівському районі Запорізької області);

4) використання голоду як способу ведення війни і обмеження доступу до гуманітарної допомоги (приклад: блокада російськими військами м. Маріуполя, в якому можуть перебувати близько 300-400 тис. цивільного населення);

5) депортація та примусове переміщення цивільного населення окупованої території (приклад: вивезення кілька тисяч маріупольців російськими військовими на територію РФ);

6) сексуальне насильство (факти зґвалтувань зафіксовані в Київській, Херсонській, Запорізькій областях);

7) примусові зникнення та свавільне позбавлення волі (приклад: затримання росіянами секретаря міськради Нової Каховки Дмитра Васильєва).

Правозахисники фіксують сотні подібних порушень МГП, які згідно міжнародному праву кваліфікуються як воєнні злочини.

Ці злочини вчиняються окупантами в Харкові, Маріуполі, Чернігові, Гостомелі, Ворзелі, Сєвєродонецьку, Рубіжному тощо.

Детальне пояснення та приклади інших типів порушень можна прочитати в опублікованому дайджесті:

Східноукраїнський центр громадських ініціатив документує порушення прав людини, скоєних під час війни в Україні з 2014 року.

Наразі команда СЦГІ продовжує роботу, розпочату у 2014 році з метою подальшого подання відповідних матеріалів Офісу Прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС), Офісу Генпрокурора (Україна), міжнародним комісіям із розслідування, мандат яких передбачатиме збирання, документування та підготовку для судових розглядів усіх порушень прав людини, воєнних та інших злочинів, а також іншим міжнародним організаціям.

Дайджести порушень норм міжнародного гуманітарного права Центр надалі публікуватиме щодватижня.

18 січня Служба безпеки України повідомила, що оголосила в розшук учасника незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Судячи з фото, опублікованого СБУ, та інформації на сайті Міністерства внутрішніх справ, мова йде про Дмитра Піндрюріна.

«За даними слідства, зловмисник організовував «охорону» захопленого приміщення Управління СБУ в Луганській області та інструктував бойовиків щодо здійснення збройного опору учасникам антитерористичної операції», - повідомили в СБУ.

Піндюрін створив та очолив незаконне збройне формування «15-й батальйон територіальної оборони «Брянка СССР», яке у період з 2014 до 2015 років брало участь у бойових діях проти українських військових підрозділів.

В СБУ повідомили, що фігуранту оголошено про підозру в участі в терористичній групі чи терористичній організації.

За даними «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» Піндрюрін також причетний до функціонування незаконного місця несвободи в м.Брянка Луганської області.  Про умови утримання в цій в’язниці читайте за посиланням.

Прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда заявила, що за результатами попереднього аналізу злочинів, вчинених під час збройного конфлікту на Сході України та становища в Криму, ситуація відповідає критеріям для відкриття розслідування. Прокурор направить звернення до суддів Палати попереднього провадження Міжнародного кримінального суду для того, щоб почалось розслідування.

Офіс прокурора дійшов до висновку, що можна обґрунтовано стверджувати, що під час конфлікту на Сході Україні було вчинено різноманітні воєнні злочини та злочини проти людяності, які підпадають під юрисдикцію МКС. Ці злочини вчинялися різними сторонами конфлікту і є достатньо серйозними за поширеністю та системністю, щоб розпочати розслідування.

Зокрема, Офіс прокурора бачить наступні категорії злочинів, які підлягають розслідуванню: злочини, вчинені під час ведення бойових дій; злочини, вчинені під час тримання в місцях несвободи; злочини, вчинені в Криму.

Впродовж  попереднього розслiдування співробітники Офісу спiвпрацювали з представниками української влади. Українська влада надала детальну iнформацiю про розслiдування та судові провадження в Україні щодо ймовірних злочинiв, вчинених всiма сторонами конфлiкту, та якi належать до юрисдикцiї МКС. Оцiнка Офісу також включає iнформацiю про судові провадження, iнiцiйовані Росiйською Федерацiєю щодо ситуацiї в Українi. 

В  Офісі прокурора дійшли висновку, що, незважаючи на нацiональнi судовi провадження, МКС все одно повинен розслідувати ці справи. Це пояснюється  тим, що в Українi та/або в Росiйськiй Федерацiї не проводять активнi дiї щодо ймовірних злочинців.

Ще одна причина чому МКС має зайнятися розслідуванням – це те, що нацiональна судова система не є «доступною» на ворогуючої сторони, що унеможливлює затримання ймовірних злочинців або отримання доказів.

При цьому прокурор нарікає на велику завантаженість Офісу та відсутність ресурсів для проведення розслідувань.