Прес-анонс: Агресія Росії проти України і її жертви: проблеми надання статусу УБД добровольцям

8 червня в м.Галич Івано-Франківської області Біля мурів Галицького замку відкрилася мандрівна виставка «На Зламі».

Першими, хто побачив експозицію у Галичі, стали освітяни, школярі та представники місцевих парафій, які завітали на її офіційне відкриття.

Сама виставка розповідає про події війни, які розгорталися до 24 лютого, але через зібрані історії вона дозволяє провести паралелі між тим, що прожили люди у 2014 році і зараз. 

“Від 2014 року багато хто звикся і притерся до локальної війни. Ми знали, що наші хлопці є на сході, маємо невелику, але сильну армію. Це притупило наше бачення і мислення. Війна тоді не зачепила прямо інші області. Але якби ми жили  одним  мисленням та диханням вже у той час, то, можливо, у нас би не було гіршої війни”, – зазначив відвідувач виставки, настоятель місцевої парафії Євген Стасюк.

Експозиція “На зламі” у Галичі буде впродовж місяця. Побачити її зможуть всі охочі, піднявшись на вершину гори, де знаходяться мури Старостинського замку. 

За словами Генерального директора Національного заповідника “Давній Галич” Володимира Олійника, їх команда радо приймає виставку, бо це дає можливість краще зрозуміти відчуття та переживання людей у гарячих точках, які безпосередньо зіштовхнулися з агресію ворога.

10 травня в Івано-Франківську презентували мандрівну виставку "На Зламі".

Виставка розгорнулася на Стометрівці - це центральна пішохідна вулиця, найвідвідуваніше місце міста.

Відкриття відвідали місцеві жителі, активісти, переселенці та журналісти. 

Два місяці тому Росія відкрито напала на Україну. Війна стала складним випробуванням для українців та спровокувала в людях багато переживань. 

Івано-Франківськ став одним із міст, які прийняли до себе велику кількість переселенців. Попри гостинність приймаючої громади є труднощі, які стискають серця ВПО і стають причиною розбрату українського суспільства.

Зокрема про них вони і розповіли під час презентації - це проблеми з оформленням документів, дороге житло та часом упереджене ставлення до переселенців.

Оксана вже двічі втратила свій дім. Після подій 2014 року вона переїхала з Донбасу в Бучу, в 2022 - в Івано-Франківськ. 

Жінка лікар за освітою та опікується переселенцями з інвалідністю.

"Так, багато сюди переселенців приїхало російськомовних. Але змушувати їх одразу розмовляти українською - неправильно". 

Вона розповіла історію свого підопічного - літнього чоловіка, якому в місцевій лікарні говорили, що не зможуть надавати йому допомогу, якщо він розмовлятиме російською:

"Він приїхав сюди, він обрав Україну!, - емоційно зауважує вона, - але йому важко, тим більше в стресі, почати говорити українською".

Яна теж двічі переселенка, громадська активістка. Зараз вона координує роботу з ВПО в Івано-Франківській ВЦА. Жінка наголошує на важливості таких подій, як сьогоднішнє відкриття виставки:

"Потрібно тримати тему війни в центрі уваги. Бо все поступово забувається, ми всі втомлюємося. В нас нещодавно від інсульту помер водій, який займався евакуацією з Сєвєродонецька. Напевно на здоров'я вплинули втома та стрес. А залучити нових водіїв доволі складно - ми вже всі втомилися за ці два місяці."

Ми знаємо, що озвучення і обговорення цих щемних питань є першою сходинкою для пошуку їх вирішення.

Сподіваємося, що всі спікери будуть почутими. В цьому їм допоможуть журналісти, які висвітлювали захід.

Відкриття виставки "На Зламі" було організовано "Східноукраїнським центром громадських ініціатив" та "Молодою просвітою Прикарпаття". 

Попереду у виставки - відкриття на двох інших локаціях Івано-Франківська і подальші мандри Західною Україною.

21 квітня в м. Ужгород, у Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка відбулася презентація книги «Місто, з якого почалася війна» про окупацію Слов’янська у 2014 році.

Захід відбувся у співпраці із Всеукраїнської ініціативою «Активна Громада» в м. Ужгород. У презентації взяли участь переселенці, представники сфери культури, журналісти та зацікавлені мешканці міста. 

В основі книги — свідчення 78 постраждалих та свідків порушень прав людини у місті під час його окупації російськими терористичними угрупуваннями у 2014 році. Розповіді задокументували та описали представники організацій, які входять до Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі».

«Місто, з якого почалася війна» розгорнуто описує деталі життя окупованого міста — функціонування незаконних в’язниць, переслідування мешканців міста за релігійні переконання, залучення неповнолітніх осіб до збройних формувань, питання примусової праці та торгівлі людьми в місцях несвободи, проблеми обстрілів та мінування об’єктів цивільної інфраструктури. 

Співавторка книги та аналітикиня ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» Надія Нестеренко зазначила, що й досі можна проводити паралелі з тим, що відбувалося в Слов’янську і що відбувається в містах після повномасштабного вторгнення РФ: «Наприклад, форпостом підтримки окупації в Слов’янську стала церква Московського Патріархату. Вона відкрито підтримала збройні проросійські групи. У трьох церквах Московського патріархату розмістилися учасники НЗФ і стали використовувати їх як військові об’єкти, на дзвіницях облаштували спостережні пункти. Подібне ми спостерігаємо зараз — в храмах МП переховуються учасники ДРГ, а захоплених містах священники співпрацюють з російськими військовими та розповідають всю необхідну їм інформацію про односельчан».

«Опитуючи одного респондента, колишнього мінометника, нам вдалось дізнатись, що Слов’янськ обстрілювали переважно представники НЗФ і робили вони це для того, щоб або звинуватити українських військових, або вчинити певні провокації. Також місцеві розповідали, як по місту возили так званий “блукаючий міномет”, з якого обстрілювали спочатку один квартал, потім інший. Таким чином вони робили “картинку” того, що саме Україна вчиняє злочини проти мирного населення», — розповіла про обстріли житлових районів Марія Білякова, співавторка книги, документаторка БФ Восток SOS.

«Під час війни діти гинуть, отримують поранення, отримують психологічні травми. Під час написання розділу про Слов'янськ, ми спілкувалися із тими, хто у 2014-му був ще дітьми. Діти яскраво запам'ятали події війни та окупації міста, менші найбільше пам'ятають бойові дії, трохи старші — ще й передконфліктний політичний контекст. Досвід пережитих подій — болісний і травмуючий. Водночас, деякі зазначали, що пережиті скрутні часи навчили їх бути більш людяними та витривалими. Варто мати на увазі, що покоління, котре пережило жахіття війни (в молодому віці) буде іншим», — зазначила  Ганна Куровська, співавторка книги, соціологиня.

Наприкінці презентації співавторки книги разом з присутніми обговорили нинішні реалії війни, виклики, зумволені багаторічною русифікацією України, проблеми пошуку суспільного консенсусу з мовного питання. 

Присутні також мали змогу безкоштовно отримати примірники книги. 

Видання «Місто, з якого почалася війна» підготовлено Східноукраїнським центром громадських ініціатив, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», за підтримки Kurve Wustrow — Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.