_1589543436.jpg)
2 червня «Східноукраїнський центр громадських ініціатив», Коаліція «Справедливість заради миру на Донбасі» та ГО «Libereco – Партнерство за права людини» розпочали публікацію історій з графічного роману у новелах «Перехрестя: дев'ять історій про війну та насильство».
Перша опублікована історія «Квиток у нікуди» була присвячена проблемам внутрішньопереміщених осіб та їх інтеграції на новому місці. Наразі зареєстровані як внутрішньопереміщені особи в Україні понад 1,4 млн людей. В новелі «Квиток в нікуди» розповідається про одну із них - активістку Наталю з Криму, яка після анексії півострова як внутрішньопереміщена особа починала все з початку.
Героїня нашої новели досі ворог в Криму і в'їзд їй заборонено. Вона врешті переїхала в інше місто та інтегрувалась в громаду, але щасливих історій інтеграції ВПО на новому місці не так і багато.
«Основна проблема ВПО – відсутність житла, - зазначає авторка новели «Квиток у нікуди» і сама внутрішньопереміщена особа Олена Дуброва, - Бо неможливо жити на рівні з іншими, коли ти кожен день можеш опинитись на вулиці».
Жінка розповідає, що багато хто через це змушений повертатися до анексованого Криму чи окупованого Донбасу. Олена зазначає, що так відбувається не через те, що в Криму чи на Донбасі стало спокійніше та безпечніше:
«Більшість людей повертається саме тому, що вже не можуть орендувати житло на підконтрольній території або що б доглядати за хворими родичами. Не тому що тут стало краще».
Олена вважає, що потрібно розробити кілька варіантів розв’язання проблеми. Наприклад, програми за якими внутрішньо переміщені особи зможуть взяти кредит на житло за низкою ставкою або безвідсотковий. Хтось міг би взяти участь у програмі 50/50. Важливо, щоб ці програми фінансувались і були прозорими.
«Але не можна забувати, що є люди (особливо старші люди, люди з інвалідністю, одинокі матері і т.д.) які не можуть сплачувати кредит, приймати участь у програмах, бо в них не має на це грошей. І я вважаю що такі люди мають отримати соціальне житло, яке не буде у власності, а тільки у користуванні, але не так, як зараз селять в гуртожиток на 6 місяців, а на довший період», - підсумовує Олена.
18 січня Служба безпеки України повідомила, що оголосила в розшук учасника незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Судячи з...
18 січня Служба безпеки України повідомила, що оголосила в розшук учасника незаконних збройних формувань так званої «ЛНР». Судячи з фото, опублікованого СБУ, та інформації на сайті Міністерства внутрішніх справ, мова йде про Дмитра Піндрюріна.
«За даними слідства, зловмисник організовував «охорону» захопленого приміщення Управління СБУ в Луганській області та інструктував бойовиків щодо здійснення збройного опору учасникам антитерористичної операції», - повідомили в СБУ.
Піндюрін створив та очолив незаконне збройне формування «15-й батальйон територіальної оборони «Брянка СССР», яке у період з 2014 до 2015 років брало участь у бойових діях проти українських військових підрозділів.
В СБУ повідомили, що фігуранту оголошено про підозру в участі в терористичній групі чи терористичній організації.
За даними «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» Піндрюрін також причетний до функціонування незаконного місця несвободи в м.Брянка Луганської області. Про умови утримання в цій в’язниці читайте за посиланням.
Прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда заявила, що за результатами попереднього аналізу злочинів, вчинених під час зб...
Прокурор Міжнародного кримінального суду Фату Бенсуда заявила, що за результатами попереднього аналізу злочинів, вчинених під час збройного конфлікту на Сході України та становища в Криму, ситуація відповідає критеріям для відкриття розслідування. Прокурор направить звернення до суддів Палати попереднього провадження Міжнародного кримінального суду для того, щоб почалось розслідування.
Офіс прокурора дійшов до висновку, що можна обґрунтовано стверджувати, що під час конфлікту на Сході Україні було вчинено різноманітні воєнні злочини та злочини проти людяності, які підпадають під юрисдикцію МКС. Ці злочини вчинялися різними сторонами конфлікту і є достатньо серйозними за поширеністю та системністю, щоб розпочати розслідування.
Зокрема, Офіс прокурора бачить наступні категорії злочинів, які підлягають розслідуванню: злочини, вчинені під час ведення бойових дій; злочини, вчинені під час тримання в місцях несвободи; злочини, вчинені в Криму.
Впродовж попереднього розслiдування співробітники Офісу спiвпрацювали з представниками української влади. Українська влада надала детальну iнформацiю про розслiдування та судові провадження в Україні щодо ймовірних злочинiв, вчинених всiма сторонами конфлiкту, та якi належать до юрисдикцiї МКС. Оцiнка Офісу також включає iнформацiю про судові провадження, iнiцiйовані Росiйською Федерацiєю щодо ситуацiї в Українi.
В Офісі прокурора дійшли висновку, що, незважаючи на нацiональнi судовi провадження, МКС все одно повинен розслідувати ці справи. Це пояснюється тим, що в Українi та/або в Росiйськiй Федерацiї не проводять активнi дiї щодо ймовірних злочинців.
Ще одна причина чому МКС має зайнятися розслідуванням – це те, що нацiональна судова система не є «доступною» на ворогуючої сторони, що унеможливлює затримання ймовірних злочинців або отримання доказів.
При цьому прокурор нарікає на велику завантаженість Офісу та відсутність ресурсів для проведення розслідувань.
Велика палата Європейського суду з прав людини ухвалила приєднати до позову України проти Росії, який стосується агресії на Донбасі,...
Велика палата Європейського суду з прав людини ухвалила приєднати до позову України проти Росії, який стосується агресії на Донбасі, справу щодо вивезення дітей з державних закладів до Росії на початку війни, а також справу щодо катастрофи рейсу MH17. Про це повідомив заступник міністра юстиції України – уповноважений з питань ЄСПЛ у Міністерстві юстиції України Іван Ліщина.
«Тільки що відбувся цікавий розвиток подій у міждержавній справі Ukraine v. Russia (re Eastern Ukraine) no. 8019/16. Велика Палата ЄСПЛ повідомила, що вирішила приєднати до цієї справи ще Ukraine v. Russia no. 43800/14 (це щодо дітей з державних закладів, яких незаконно вивозили до Росії на початку війни) та the Netherlands v. Russia no. 28525/20 (це голландський міждерж стосовно MH17)», - написав він.
Згідно з словами Ліщини тепер справа має назву «Україна та Нідерланди проти Росії nos. 43800/14, 8019/16 і 28525/20».
Він зазначив, що приєднання справ може мати позитивні наслідки для України, але водночас затягне розгляд справи в цілому.
Нагадаємо нещодавно ЄСПЛ відмовив семи жителям окупованого Луганська у справі проти України про виплату пенсій.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
