11 вересня у рамках щорічної конференції HDIM у Варшаві було організовано сайд-івент членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі». Зі своїми дослідження злочинів та механізмів притягнення до відповідальності на сході України виступили правозахисники організацій-членів Коаліції.
Дослідження ситуації, що склалася на окупованих територіях Луганської і Донецької областей, є доволі проблематичним. У людей немає доступу до правової допомоги, оскільки заборонена діяльність міжнародних і незалежних неурядових організацій, ЗМІ. Люди бояться говорити, адже за цим може слідувати покарання. Самопроголошені республіки – закриті. Все це унеможливлює збір і поширення правдивої інформації.
Правозахисники висловили своє бачення справедливої системи розслідувань та притягнення до відповідальності, а також дали рекомендації для відповідних органів державної влади. Своїми моделями дій в умовах збройного конфлікту правозахисники Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі» поділилися і з учасниками конференції, дипломатами, представниками міжнародних організацій та громадськими активістами.
Правозахисники під час конференції звернулися до присутніх учасників із питанням, що Україна може і повинна робити в ситуації збройного конфлікту, щоби досягти справедливого покарання правопорушників. Постало питання, як Україні проводити розслідування, якщо обмежено доступ і дати правову оцінку не є можливим.
Учасники під час сайд-івенту розповіли про масштаби правопорушень та їхні тенденції. Зокрема говорилося про місця несвободи та випадки сексуального насильства. Дослідження показали ступінь розслідування державними правоохоронними органами. Згідно свідчень постраждалих, значний відсоток справ не розслідується, або ж є малоефективним.
Юристка "Правозахисної Групи "СІЧ"» Юлія Полєхіна відзначила: «На жаль, правоохоронна та судова системи України виявилися не готовими до такого розвитку подій, який відбуваються з 2014 року. Державу охопила тотальна безкарність, тобто ситуація, коли абсолютна більшість осіб, які вчиняли злочини, не понесла жодного покарання. Висновки про проблеми та недоліки розслідувань базуються на вивченні матеріалів досудового розслідування 35 кримінальних проваджень, що розслідуються слідчими підрозділами Національної поліції України та СБУ».
Ряд фактів, коли розслідування справ не проводилося належним чином, наведено на основі задокументованих свідчень постраждалих у звіті «Злочини без покарання». Саме його і презентували під час сайд-івенту 11 вересня.
«У звіті ми описали фактичні обставини розслідування окремих справ, враховуючи встановлені законом обмеження. Це дозволить читачу самостійно зробити висновки про ефективність чи неефективність розслідувань», - прокоментувала дослідниця Східноукраїнського центру громадських ініціатив Наталія Гриценко, співавторка звіту. Вона також виступила з доповіддю щодо фактів сексуального насильства та місця незаконного позбавлення волі в будівлі колишньої Луганської обласної державної адміністрації.
У сайд-івенті взяли участь також Наталія Мельник з організації Донбас SOS та Анна Овдієнко з Харківської правозахисної групи. Вони виступили зі спільним дослідженням про права засуджених, які відбувають покарання в установах відбування покарань в ОРДЛО.
Питання про те, якою ж має бути справедливість в умовах збройного агресії Російської Федерації, поставив у своїй доповіді голова Луганського обласного правозахисного центру «Альтернатива» Валерій Новиков. Він висловив свою позицію: «Для створення умов для реального відшкодування шкоди, завданої російською агресією доцільно розробити та запропонувати алгоритм фізичним і юридичним особам, провести інформаційну кампанію щодо реалізації цього алгоритму. Варто активізувати зусилля на міжнародній арені з метою створення механізму, який би передбачав відшкодуванням жертвам збройної агресії РФ шкоди, за прикладом механізму функціонування Компенсаційної комісії ООН, утвореної згідно з Резолюцією Ради Безпеки ООН».
Модератором сайд-івенту був В'ячеслав Ліхачов з організації Восток-SOS. В обговоренні доповідей на організованому Коаліцією сайд-івенті взяли участь представники різних міжнародних організацій. Вони висловили свою підтримку у питанні захисту прав цивільного населення на сході України.
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презенту...
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентував мандрівну виставку «На Зламі». Виставка мандрує Україною з червня 2019 року і Канів став 50-м містом, яке вона відвідала.
«На Зламі» складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Виставка представляє ці суспільні проблеми через інфографіку, особисті історії свідків та постраждалих. Вона не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
Після презентації відбулося обговорення. Одна з учасниць порушила питання яким чином ми повинні себе вести після звільнення окупованих територій з людьми, які з якихось причин не змогли виїхати.
Мешканець Канева, який переїхав до міста у 2014 році з Луганська висловив думку, що з його враження з телефонних розмов – тих, хто прожив в окупації 10 років вже не повернути ментально.
Представниця СЦГІ Нестеренко Надія зазначила, що важливо в цих процесах не відкинути та не відсіяти тих людей, які зараз на окупованих територіях чекають повернення України.
«Потрібно розуміти, що є люди, які не виїхали з різних причин. Так, є відсоток, який підтримав окупацію, але він насправді значно менший, ніж прийнято про це думати. Позалишалися люди, які доглядають за лежачими родичами. Хтось не зміг інтегруватися на підконтрольній території і повернувся. Є ті, хто перебуваючи в окупації, борються за відновлення територіальної цілісності і передають розвіддані українським спецслужбам», - додала вона.
Колишня цивільна полонена, представниця ГО SEMA Ukraine Юлія Дворніченко, яка долучилася до презентації, навела приклад своїх дітей:
«За 2 роки поки я була в полоні мої діти були під «ДНР-івською» опікою. Це дуже на них вплинуло, особливо на молодшого. Коли мене звільнили і я йому зателефонувала, то почула «Мама, тут нашые (російські, - ред) самолеты летают, я им отдаю честь». Телефоном я не змогла йому пояснити. Через два місяці вдалося їх вивезти звідти, і коли вони приїхали в Київ, то якраз була масова атака росіян. І він одразу все зрозумів сам».
Вона продовжила, що для інтеграції молоді та дітей, які повертаються з окупованих територій важливо створювати простори для спілкування з однолітками:
«В мене прохання до громад, до молоді, щоб ви приділяли увагу дітям, молоді ВПО. Щоб не було булінгу, щоб підтримували таких дітей. Якщо є такі можливості, то створювали різні платформи для спілкування, де вони зможуть познайомитися з новими друзями, адже більшість їхнього кола спілкування лишилося на окупованих територіях».
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбулася за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Презентація виставки «На Зламі» відбувається в рамках проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр гром...
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентує мандрівну виставку «На Зламі».
Виставка складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Cтенди є двосторонніми. На одній стороні стендів розміщено уривки зі свідчень, зібраних правозахисниками, від людей, постраждалих під час війни. На другій стороні стендів розміщені ілюстрації – збірний образ, який доповнює історії та візуалізує проблему, якій присвячено стенд. Інфографічні зображення урівноважують суб’єктивні висловлювання героїв виставки об’єктивною інформацією – даними соціологічних опитувань, результатами наукових досліджень, статистикою.
Виставка демонструє особисті переживання постраждалих про страх перед війною, невизначеність, життя у правовому вакуумі, руйнування сімейних зв’язків, злам звичного життя та незаконні ув’язнення цивільних на непідконтрольній території України, труднощі адаптації ВПО. Тут же розміщено свідчення постраждалих від сексуального насильства та родичів зниклих безвісти.
«На Зламі» не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
З червня 2019 року виставка мандрує Україною. Канів буде 50-м містом, яке вона відвідає.
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбудеться за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Запрошуємо на відкриття!
Презентація виставки “На Зламі” відбудеться в рамках проєкту "Підсилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України", що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського пр...
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського правозахисники «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» провели презентації книги «Місто, з якого почалася війна» та обговорили виклики російської агресії для пострадянських країн.
До презентацій приєдналися українці, які живуть в Болгарії, студенти, викладачі та місцеві активісти.
Співавторка книги, аналітик ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» Нестеренко Надія висвітлила розділ книги, присвячений російській пропаганді. На прикладі Слов’янська вона розповіла, які методи застосовували для впливу, як до нагнітання ситуації була залучена церква Московського патріархату та громадські організації, керовані агентами РФ.
Голова ГО «СЦГІ» Володимир Щербаченко зазначив, що метою даного візиту правозахисників є не лише презентація книги, а й обговорення того, як стримати російську агресію.
«Хочемо дізнатися чи відчуваєте ви тут російський вплив. Цікаво почути, що українці можуть робити в Болгарії, для того, аби протидіяти цьому російському впливу і наближати перемогу. Нам важливо зрозуміти як болгари бачать роль своєї країни у стриманні російської навали. Українцям самотужки складно захищати території країн, які росіяни відносять до сфери власного впливу, і ми б хотіли знати як ця ситуація сприймається в сусідніх слов'янських країнах».
Під час обговорення учасники розповіли, що в Болгарії російська пропаганда продовжує бути активною. Ідеологічна обробка болгарського суспільства велася ще до 2014 року, а у 2022 досягла своєрідної кульмінації. Неправдива інформація поширюється як щодо України, так і Євросоюзу / НАТО.
В умовах традиційно сильного російського інформаційного впливу новини про Україну регулярно закінчуються коментарями російських політиків щодо ситуації.
«До візиту Володимира Зеленського минулого літа, сюди до Болгарії, болгарські журналісти не використовували слово війна. Лише спеціальна воєнна операція, конфлікт…», - з обуренням розповідали учасники.
Водночас в протидію дезінформації включилася болгарська громадськість і зараз вони активно займаються перекладом інтерв’ю та новин з української на болгарську.
Про важливість ролі громадського суспільства для відбиття атак окупантів підкреслила професор кафедри управління соціальними комунікаціями Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, тричі переселенка Ірина Іванова:
«Нам, харків'янам вдалося двічі чудом відбитися. І я це сприймаю не тільки як чудо, а як роботу суспільства. Не держави. Власне, тоді я відчула, що є громадянське суспільство, і що тільки в ньому і може бути порятунок».
Презентації пройшли у співпраці з Харківським національним економічним університетом імені Семена Кузнеця.
Книга «Місто, з якого почалася війна» підготовлена ГО “Східноукраїнський центр громадських ініціатив” разом з партнерськими організаціями (БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі»), за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
