Правозахисники Східноукраїнського центру громадських ініціатив (СЦГІ) передали Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду подання про факти сексуального насильства, вчинених в умовах збройного конфлікту на сході України.
Про це на брифінгу 27 вересня повідомили Володимир Щербаченко, голова СЦГІ, і Наталія Гриценко, дослідниця центру. За три роки експерти СЦГІ за підтримки діяльності від ПРООН виявили 120 місць несвободи, серед яких факти сексуального насильства підтверджено в 42 з них. Усі цифри і встановлені імена злочинців наведені у поданні, яке правозахисники разом з потерпілою Іриною Довгань 25 вересня передали особисто в офіс Прокурора.
Володимир Щербаченко на брифінгу сказав, що правозахисники цим поданням переслідують дві цілі:
«Передаючи документи в Гаагу ми ставимо перед собою дві цілі. Перша - ще раз показати офісу Прокурора, що в ході збройного конфлікту на Донбасі відбувалися масові та системні воєнні злочини та злочини проти людяності. Відтак ми очікуємо, що офіс Прокурора визнає наявність цих злочинів і нарешні ініціює повноцінне розслідування.
Друга наша ціль – сприяти тому, щоби Прокурор ініціював розслідування в тому числі злочинів сексуального характеру. Сексуальне насильство є найбільш замовчуваним типом злочинів у всьому світі. Війна на Донбасі не є виключенням. Важливо, щоби розслідування сексуального насильство перестало бути декларацією, а перетворилося в реальність».
Окрім зустрічей в Міжнародному кримінальному суді правозахисники презентували подання для громадськості та журналістів Гааги. Презентація відбулася в Гаазькому гуманітарному центрі, де Ірина Довгань ще раз засвідчила реальність фактів насильства в незаконних в’язницях.
Виступаючи під час брифінгу у Києві потерпіла пояснила те, чому відсутня практика свідчити про насильство. «Випадків можуть бути тисячі, але відомі будуть одиниці, бо про це люди не можуть говорити. Чого варті думки моєї неповнолітньої доньки про те, що відбувалося з її мамою. Коли дитина чує з медіа якісь подробиці, то ситуація непередбачувана. Не кажучи про те, як все переживав мій чоловік. Свідчення – це ризик того, що матиме психологічні наслідки для рідних. Не кажучи вже про те, що це знову травма для того, хто свідчитиме, згадуватиме те, що сталося. Але якщо ми не будемо говорити про ці злочини, то годі чекати їх розслідування», - зазначила колишня полонена Ірина Довгань.
Основою для подання до суду став виданий у 2017 році звіт «Війна без правил». Правозахисники СЦГІ продовжили збір інформації, проведення інтерв’ю з потерпілими і свідками для документування фактів сексуального насильства в місцях незаконного позбавлення волі. Знайдені докази і сформували разом з представниками Міжнародної федерації з прав людини (FIDH) у подання до Офісу прокурора.
Наталія Гриценко зазначила деякі цифри з подання: «Ми зосередилися на місцях незаконного позбавлення волі. І Знаємо щонайменше 200 таких місць. У 42 місцях підтверджені факти сексуального і гендерно-обумовленого насильства. Ми мали для аналізу 116 свідчень потерпілих. Серед них 58 свідчень гендерно-зумовленого і сексуального насильства, ще 58 - свідчення того, що саме відбувалося в місцях несвободи для встановлення відповідальних. Зібрані факти про злочини підпадають під статті 7 і 8 Римського статуту. Зокрема маємо злочини проти людяності (стаття 7), які були системні і мали масовий характер».
У поданні СЦГІ та FIDH детально описуються сім місць несвободи, де сексуальні злочини мали системний характер: колишнє приміщення СБУ в Донецьку, приміщення колишнього відділення Нової Пошти №22 в Донецьку, військова база в районі «Мотель» у Донецьку, УБОЗ в Горлівці, гаражі біля магазину «Кохана» в Луганську, приміщення гуртожитків університету імені Даля, колишнє приміщення Жовтневої районної адміністрації в місті Луганськ.
Документ направлено до офісу Прокурора відповідно до статті 15 Статуту Міжнародного кримінального суду. Правозахисники переконані, що подання дасть результати і створить можливість пришвидшити притягнення винних до відповідальності.
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презенту...
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентував мандрівну виставку «На Зламі». Виставка мандрує Україною з червня 2019 року і Канів став 50-м містом, яке вона відвідала.
«На Зламі» складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Виставка представляє ці суспільні проблеми через інфографіку, особисті історії свідків та постраждалих. Вона не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
Після презентації відбулося обговорення. Одна з учасниць порушила питання яким чином ми повинні себе вести після звільнення окупованих територій з людьми, які з якихось причин не змогли виїхати.
Мешканець Канева, який переїхав до міста у 2014 році з Луганська висловив думку, що з його враження з телефонних розмов – тих, хто прожив в окупації 10 років вже не повернути ментально.
Представниця СЦГІ Нестеренко Надія зазначила, що важливо в цих процесах не відкинути та не відсіяти тих людей, які зараз на окупованих територіях чекають повернення України.
«Потрібно розуміти, що є люди, які не виїхали з різних причин. Так, є відсоток, який підтримав окупацію, але він насправді значно менший, ніж прийнято про це думати. Позалишалися люди, які доглядають за лежачими родичами. Хтось не зміг інтегруватися на підконтрольній території і повернувся. Є ті, хто перебуваючи в окупації, борються за відновлення територіальної цілісності і передають розвіддані українським спецслужбам», - додала вона.
Колишня цивільна полонена, представниця ГО SEMA Ukraine Юлія Дворніченко, яка долучилася до презентації, навела приклад своїх дітей:
«За 2 роки поки я була в полоні мої діти були під «ДНР-івською» опікою. Це дуже на них вплинуло, особливо на молодшого. Коли мене звільнили і я йому зателефонувала, то почула «Мама, тут нашые (російські, - ред) самолеты летают, я им отдаю честь». Телефоном я не змогла йому пояснити. Через два місяці вдалося їх вивезти звідти, і коли вони приїхали в Київ, то якраз була масова атака росіян. І він одразу все зрозумів сам».
Вона продовжила, що для інтеграції молоді та дітей, які повертаються з окупованих територій важливо створювати простори для спілкування з однолітками:
«В мене прохання до громад, до молоді, щоб ви приділяли увагу дітям, молоді ВПО. Щоб не було булінгу, щоб підтримували таких дітей. Якщо є такі можливості, то створювали різні платформи для спілкування, де вони зможуть познайомитися з новими друзями, адже більшість їхнього кола спілкування лишилося на окупованих територіях».
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбулася за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Презентація виставки «На Зламі» відбувається в рамках проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр гром...
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентує мандрівну виставку «На Зламі».
Виставка складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Cтенди є двосторонніми. На одній стороні стендів розміщено уривки зі свідчень, зібраних правозахисниками, від людей, постраждалих під час війни. На другій стороні стендів розміщені ілюстрації – збірний образ, який доповнює історії та візуалізує проблему, якій присвячено стенд. Інфографічні зображення урівноважують суб’єктивні висловлювання героїв виставки об’єктивною інформацією – даними соціологічних опитувань, результатами наукових досліджень, статистикою.
Виставка демонструє особисті переживання постраждалих про страх перед війною, невизначеність, життя у правовому вакуумі, руйнування сімейних зв’язків, злам звичного життя та незаконні ув’язнення цивільних на непідконтрольній території України, труднощі адаптації ВПО. Тут же розміщено свідчення постраждалих від сексуального насильства та родичів зниклих безвісти.
«На Зламі» не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
З червня 2019 року виставка мандрує Україною. Канів буде 50-м містом, яке вона відвідає.
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбудеться за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Запрошуємо на відкриття!
Презентація виставки “На Зламі” відбудеться в рамках проєкту "Підсилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України", що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського пр...
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського правозахисники «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» провели презентації книги «Місто, з якого почалася війна» та обговорили виклики російської агресії для пострадянських країн.
До презентацій приєдналися українці, які живуть в Болгарії, студенти, викладачі та місцеві активісти.
Співавторка книги, аналітик ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» Нестеренко Надія висвітлила розділ книги, присвячений російській пропаганді. На прикладі Слов’янська вона розповіла, які методи застосовували для впливу, як до нагнітання ситуації була залучена церква Московського патріархату та громадські організації, керовані агентами РФ.
Голова ГО «СЦГІ» Володимир Щербаченко зазначив, що метою даного візиту правозахисників є не лише презентація книги, а й обговорення того, як стримати російську агресію.
«Хочемо дізнатися чи відчуваєте ви тут російський вплив. Цікаво почути, що українці можуть робити в Болгарії, для того, аби протидіяти цьому російському впливу і наближати перемогу. Нам важливо зрозуміти як болгари бачать роль своєї країни у стриманні російської навали. Українцям самотужки складно захищати території країн, які росіяни відносять до сфери власного впливу, і ми б хотіли знати як ця ситуація сприймається в сусідніх слов'янських країнах».
Під час обговорення учасники розповіли, що в Болгарії російська пропаганда продовжує бути активною. Ідеологічна обробка болгарського суспільства велася ще до 2014 року, а у 2022 досягла своєрідної кульмінації. Неправдива інформація поширюється як щодо України, так і Євросоюзу / НАТО.
В умовах традиційно сильного російського інформаційного впливу новини про Україну регулярно закінчуються коментарями російських політиків щодо ситуації.
«До візиту Володимира Зеленського минулого літа, сюди до Болгарії, болгарські журналісти не використовували слово війна. Лише спеціальна воєнна операція, конфлікт…», - з обуренням розповідали учасники.
Водночас в протидію дезінформації включилася болгарська громадськість і зараз вони активно займаються перекладом інтерв’ю та новин з української на болгарську.
Про важливість ролі громадського суспільства для відбиття атак окупантів підкреслила професор кафедри управління соціальними комунікаціями Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, тричі переселенка Ірина Іванова:
«Нам, харків'янам вдалося двічі чудом відбитися. І я це сприймаю не тільки як чудо, а як роботу суспільства. Не держави. Власне, тоді я відчула, що є громадянське суспільство, і що тільки в ньому і може бути порятунок».
Презентації пройшли у співпраці з Харківським національним економічним університетом імені Семена Кузнеця.
Книга «Місто, з якого почалася війна» підготовлена ГО “Східноукраїнський центр громадських ініціатив” разом з партнерськими організаціями (БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі»), за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
