Днями представники Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі» взяли участь у 20-й щорічній конференції ОБСЄ з прав людини. На двох тематичних заходах у середу, 21 вересня, та у четвер, 22 вересня, правозахисники презентували результати моніторингових досліджень про масові порушення прав людини на сході України.
21 вересня Коаліція провела захід під назвою «Чи можливе нормальне життя на Донбасі? Становище цивільних осіб у зоні конфлікту». Альона Луньова та Левон Азізян з Благодійного фонду «Восток-SOS» розповіли про ситуацію із дотриманням прав людини на непідконтрольних українському уряду територіях, про зруйновані будівлі та інфраструктуру, перетин лінії розмежування та становище ВПО.
Зокрема, за словами Левона Азізяна, необхідно ліквідувати пропускну систему при перетині лінії зіткнення, оскільки вона є неефективною, і разом з тим скасувати заборону на пасажирські перевезення між звільненими та окупованими територіями. «Крім того, всі блокпости давно мають доступ до бази, в якій є інформація про те, чи, наприклад, людина перебуває у розшуку. Ми також наполягаємо на відкритті додаткового КПВВ, щонайменше – одного (Золоте) у Луганській області», – підкреслив правозахисник.
Про жахливі наслідки руйнувань на Донбасі розповів Олександр Павліченко, а щодо особливостей «законодавства» у так званих «ЛНР» та «ДНР» виступив Євген Захаров («Харківська правозахисна група».
Результатами моніторингу залучення неповнолітніх у незаконні збройні формування поділилася Ганна Янова («Східноукраїнський центр громадських ініціатив»). За її словами, станом на 10 вересня 2016 року зафіксовано 41 випадок залучення дітей у військовий конфлікт на тимчасово окупованій території.
«Це ті діти, в яких ми могли встановити вік, хто і за яких обставин їх залучив. За нашими даними, є ще 31 випадок залучення дітей у війну, однак ще мало інформації. Діти воюють через різні причини. Нерідко їх залучають на недобровільній основі. Часто діти ідуть, щоб мати змогу отримати їжу, дехто – щоб помститися за своїх родичів, деякі – тому що у збройному формуванні їхні батьки, вчителі...», – розповіла Ганна Янова.
Про непросту соціальну ситуацію в зоні конфлікту розповіла Ольга Саламатова (Гельсінкського фонду з прав людини). Дані щодо цього питання монітори отримали під час останньої моніторингової поїздки БФ «Восток-SOS», DRA («Німецько-російський обмін») та Гельсінкського фонду з прав людини (Польща).
У фінальній частині заходу слово взяла також Мартіна Штайс з DRA («Німецько-російський обмін»), яка закликала об’єднувати зусилля правозахисників у західних країнах для розв’язання війни в Україні та посилення тиску на Росію.
22 вересня Коаліція «Справедливість заради миру на Донбасі» провела ще один тематичний захід на конференції, тепер вже під назвою «Донбас: ті, що пережили пекло» – документальні свідчення про позасудові страти, насильницькі зникнення, тортури та ґендерно-обумовлене насильство».
Результатами моніторингу щодо зниклих безвісти з учасниками конференції поділилася Альона Луньова (БФ «Восток-SOS»). Своєю чергою, про ситуацію з позасудовими стратами розповів Геннадій Щербак (ГО «Мирний берег»). За його словами, станом на вересень 2016 року задокументовано близько півсотні таких випадків.
Інасса Сахно (АДЦ «Меморіал») поділилася з присутніми актуальною інформацією про переслідування ЛГБТ на Донбасі. Вражаючі результати моніторингу ґендерно-обумовленого насильства на Донбасі презентував Володимир Щербаченко (Східноукраїнський центр громадських ініціатив). За словами правозахисника, кожен 4-й полонений став свідком або жертвою такого насильства, а всього Коаліції відомо про 70 випадків ҐОН.
Про ситуацію із дедалі більшою кількістю незаконних місць несвободи по обидва боки лінії розмежувань розповіла Ганна Янова (Східноукраїнський центр громадських ініціатив). Так, за 2015-2016 роки Коаліція зібрала інформацію про 146 незаконних місць несвободи у Луганській, Донецькій, Дніпровській та Харківській областях.
Проте найбільший резонанс серед учасників конференції – українських та іноземних правозахисників і дипломатів – викликав виступ Ірини Довгань. Колишня полонена, яку близько тижня протримали у місці несвободи в Донецьку, розповіла про нелюдське поводження проросійських бойовиків.
Конференція ОБСЄ з прав людини – щорічна найбільша європейська конференція з прав людини, що проходить з метою об’єднання представників країн-членів організації, країн-партнерів, органів ОБСЄ, міжнародних організацій і представників громадянського суспільства у вирішенні проблемних питань у сфері захисту прав людини.
Коаліція "Справедливість заради миру на Донбасі" здійснює моніторинг порушень прав людини на Донбасі у партнерстві з Гельсінським фондом з прав людини за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», Програми розвитку ООН в Україні та Державного департаменту США .
ФОТО – Ірина Виртосу, Центр інформації про права людини
_1675069442.jpg)
26 січня на території Дубенського замку (м. Дубно, вул. Замкова 7-а) презентували мандрівну інтерактивну виставку «На зламі». Відкри...
_1675069442.jpg)
26 січня на території Дубенського замку (м. Дубно, вул. Замкова 7-а) презентували мандрівну інтерактивну виставку «На зламі». Відкриття ледь не зірвалося через повітряну тривогу, яка того дня лунала близько 8 годин. Та, попри все, урочисті збори з нагоди старту роботи відбулися.
Тема виставки, присвяченої тому, як змінилося життя українців з початком війну, дуже близька в Дубно. Це видно з того, скільки глядачів зібралося на відкритті: представники місцевої влади, працівники сфери культури та прості жителі. Протягом восьми років місто активно приймає жителів регіонів, що постраждали від війни. Багато з них вже встигли адаптуватися і стати активними членами місцевої громади.
«Ми печемо печиво для наших хлопців на фронті, ми підтримуємо одна одну. Ми об’єднуємося, зустрічаємо нових ВПО, які приїжджають сюди. Ми дуже раді, що нас так добре прийняли, що ми є частиною українців, які об’єдналися». – Розповіла переселенка Донецька Оксана Гулевич. Вже протягом тривалого часу вона живе в Рівному.
Окрім працівників культури, представників місцевої влади та простих жителів, нНа відкритті можна було почути тих, хто залишив свій дім у 2014-му та тих, кого війна змусила змінити місце проживання вже після 24 лютого.
«Їх розповіді – це сучасна історія країни та ми не маємо права її забувати», - переконана очільниця ініціативної групи ВПО в місті Дубно та Дубенському районі Світлана Серікова.
«Дуже важливо в цей час інформаційних атак, які проводить Російська федерація, закарбувати історію кожної людини, яка пережила ці страшні події. Ми маємо передати це наступним поколінням». – Зазначила вона.
Дізнатися, наскільки переконливим є матеріал представлений на виставці, жителі Дубно зможуть протягом місяця. Саме стільки виставка пробуде в Дубенському замку, а потім продовжить подорож Україною.
Презентація та створення виставки «На Зламі» стали можливими у рамках проєкту «Уповноваження громадського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі шляхи вирішення жорстокого минулого Донбасу», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з Центром розвитку ініціатив «ІнСорс» та партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
26 січня о 12:00 в приміщені Дубенського замку (м. Дубно, вул. Замкова 7а) відбудеться відкриття мандрівної виставки «На Зламі» про ...
26 січня о 12:00 в приміщені Дубенського замку (м. Дубно, вул. Замкова 7а) відбудеться відкриття мандрівної виставки «На Зламі» про труднощі в житті цивільних українців, викликані війною з 2014 року.
Виставка з допомогою статистичних даних та особистих історій демонструє особисті переживання звичайних українців, злами їхнього рутинного життя. Вона розповідає про справжнє обличчя нової «влади» на окупованих територіях Луганської та Донецької областей – правовий вакуум, відбирання майна, незаконні ув’язнення та катування незгодних.
«На Зламі» створена з метою осмислення теми війни в Україні, впливу збройного конфлікту на цивільне населення.
Україною виставка мандрує з 2019 року. З того часу «На Зламі» побувала в понад 30 містах України.
Презентація та створення виставки «На Зламі» стали можливими у рамках проекту «Уповноваження громадського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі шляхи вирішення жорстокого минулого Донбасу», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з ГО «Інсорс» та партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
_(1)_1675164074.jpg)
З 13 по 15 грудня «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» провів зустріч партнерів з планування проєктних заходів на 2023 рі...
_(1)_1675164074.jpg)
З 13 по 15 грудня «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» провів зустріч партнерів з планування проєктних заходів на 2023 рік, які підтримуються німецькою громадською організацією Kurve Wustrow.
Зазвичай в подібних зустрічах брали участь партнери СЦГІ з Правозахисної коаліції “Справедливість заради миру на Донбасі”. Учасники підбивають підсумки року, що минає, та планують наступний. Та цього разу організатори зустрічі змінили формат.
«В цьому році ми вирішили на зустріч запросити представників різних категорій постраждалих, з якими ми працювали, та з якими бачимо більш тісну співпрацю в майбутньому. – зазначила менеджерка проектів Східноукраїнського центру громадських ініціатив Надія Нестеренко. - У наступному році ці люди стануть одними із ключових спікерів на наших подіях. Їхня участь в таких заходах важлива, оскільки ніхто, крім них, не зможе краще пояснити слухачам проблеми людей, яких війна заторкнула найбільше, та викликати в них інтерес на емпатію».
Захід розпочався із ознайомлення з останніми новинами в роботі СЦГІ та обговорення попереднього досвіду проведення спільних заходів. Від знайомства перейшли до обговорення проблем, які виникають під час публічних заходів. Чимало з присутніх відзначали небажання учасників публічних заходів відкрито говорити про складні питання пов’язані із війною. Не кожен переселенець наважиться поділитися своєю історією. Розповісти про свій переселенський досвід, або про пережите під час полону.
В якості виходу з цієї ситуації організатори зустрічі запропонували розглянути методику «театру пригнічених», або «форум-театр». Голова ГО «Театр змін» Яна Салахова розповіла, що таку назву має система вправ, ігор та технік, які працюють з особистим досвідом учасників. Основним призначенням «театру пригнічених» є створення можливостей для діалогу. Ця методика має допомогти осмислити проблему та знайти шляхи її вирішення. «Форум-театр» використовували, аби розповісти про проблеми переселенців з Ірпеня, поговорити про права представників квір-спільнот чи боротьбу із сексизмом.
Після обговорення учасники зустрічі вирішили, що елементи вистав «форум-театру» варто використовувати і під час презентаційних заходів СЦГІ.
Ще одне нововведенням цьогорічної зустрічі СЦГІ з партнерами став тренінг з публічного виступу. Майбутніх ключовим спікерам презентаційних заходів запропонували взяти участь в тренінгу з ораторської майстерності. «Прокачати» вміння публічно доносити свою думку допомагали представниці клубу ораторської майстерності "Кома" (м.Київ) Людмила Суржик та Людмила Луценко. Тренерки не обмежилися сухою теорією; учасники мали можливість попрактикуватися в застосуванні нових знань та навичок.
Закінчилася зустріч плануванням роботи на наступний рік та обговоренням подальшої співпраці. Серед запланованих активностей - презентації книги про міфи війни «Примарна ясність», документального видання «Місто, з якого почалася війна» та оновленої експозиції виставки «На зламі».
Захід відбувся в рамках проєкту «Уповноваження громадського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі шляхи вирішення жорстокого минулого Донбасу», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
