У понеділок та вівторок, 23 і 24 липня, у Слов’янську, Дружківці та Краматорську відбулися презентації збірки звітів шести правозахисних організацій «Жити всупереч: проблеми цивільного населення під час війни на Донбасі». Серед присутніх на заходах були ВПО, військові, представники місцевого самоврядування та журналісти.
Під час першої презентації у Центральній бібліотеці Слов’янська для усіх присутніх не вистачило примірників: послухати про збірку звітів прийшло близько трьох десятків небайдужих.
«Це книжка про людей, які з тих чи інших причин не змогли або не захотіли переїхати і досі живуть всупереч обставинам, в які їх поставила війна. До книжки увійшли 6 тем, пов’язаних із проблемами, з якими стикаються жителі прифронтових зон. Правозахисники Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі» дослідили такі теми та сформулювали рекомендації для відповідальних інституцій», – зауважила Аліна Боднар, редакторка-упорядниця видання та менеджерка проектів ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив».
Про роботу над розділом про обстріл Бахмута розповіла Наталія Каплун, дослідниця благодійного фонду «Восток СОС», а про проблеми з наданням медичної допомоги на лінії розмежування – голова ГО «Молода Просвіта Прикарпаття» Євгенія Бардяк.
Під час дискусії після презентації слово взяв чоловік-переселенець із Донецька. Він розповів про те, як його сина «забрали на підвал» у Донецьку та піддавали тортурам.
Опісля серед учасників та присутніх розгорілося обговорення про те, як протидіяти вкидам та фейкам в умовах гібридної війни та інформаційної агресії з боку Російської Федерації.
«Треба гуртуватися, комунікувати сходу і заходу, обмінюватися одне з одним правдивою інформацією. У нас безліч стереотипів одне про одного, і саме на цьому працює пропаганда. Наприклад, коли я сюди їхала, моя мати проводжала мене зі сльозами на очах, боячись за мою безпеку. Що далі від лінії фронту, то менше люди знають і говорять про війну», – зауважила Євгенія Бардяк.
Під час презентації у Дружківці до авторок також долучився Денис Денисенко, голова Центру громадських досліджень (м. Бориспіль) та автор розділу про обстріл Маріуполя. Тут захід відбувся у просторі Халва HUB.
Наталія Каплун, дослідниця благодійного фонду «Восток-СОС» та авторка розділу про обстріл Бахмута у лютому 2015 року, наголосила на тому, що з часу обстрілу минуло вже три роки, а деякі постраждалі і досі не отримали допомоги. За словами авторки, держава залишила постраждалих напризволяще. Крім того, обстріл наніс постраждалим психологічну шкоду, з якою ніхто не працює.
24 липня відбулася презентація у просторі «Вільна Хата» у Краматорську. Був серед присутніх і журналіст-переселенець із Донецька, в якого батька тримали у полоні у Донецьку. Тут між учасниками презентації та присутніми пройшла активна дискусія про те, як людям жити далі в умовах обстрілів. Гості заходу розповідали і про власні спогади обстрілів міста. У результаті дискусії учасники зійшлися на тому, що про досвід війни не можна мовчати.
«Потрібно розповідати і документувати правдиві свідчення, аби винуватці понесли справедливе покарання за скоєне. Лише тоді можна буде говорити про відновлення миру», – підсумувала Аліна Боднар.
Презентація та видання звіту «Жити всупереч: проблеми цивільного населення під час війни на Донбасі» стали можливими у рамках проекту «Уповноваження громадського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі шляхи вирішення жорстокого минулого Донбасу», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнський центр громадських ініціатив (Україна) за підтримки Федерального уряду Німеччини.
21 квітня в м. Ужгород, у Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка відбулася презентація книги «Міс...
21 квітня в м. Ужгород, у Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка відбулася презентація книги «Місто, з якого почалася війна» про окупацію Слов’янська у 2014 році.
Захід відбувся у співпраці із Всеукраїнської ініціативою «Активна Громада» в м. Ужгород. У презентації взяли участь переселенці, представники сфери культури, журналісти та зацікавлені мешканці міста.
В основі книги — свідчення 78 постраждалих та свідків порушень прав людини у місті під час його окупації російськими терористичними угрупуваннями у 2014 році. Розповіді задокументували та описали представники організацій, які входять до Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі».
«Місто, з якого почалася війна» розгорнуто описує деталі життя окупованого міста — функціонування незаконних в’язниць, переслідування мешканців міста за релігійні переконання, залучення неповнолітніх осіб до збройних формувань, питання примусової праці та торгівлі людьми в місцях несвободи, проблеми обстрілів та мінування об’єктів цивільної інфраструктури.
Співавторка книги та аналітикиня ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» Надія Нестеренко зазначила, що й досі можна проводити паралелі з тим, що відбувалося в Слов’янську і що відбувається в містах після повномасштабного вторгнення РФ: «Наприклад, форпостом підтримки окупації в Слов’янську стала церква Московського Патріархату. Вона відкрито підтримала збройні проросійські групи. У трьох церквах Московського патріархату розмістилися учасники НЗФ і стали використовувати їх як військові об’єкти, на дзвіницях облаштували спостережні пункти. Подібне ми спостерігаємо зараз — в храмах МП переховуються учасники ДРГ, а захоплених містах священники співпрацюють з російськими військовими та розповідають всю необхідну їм інформацію про односельчан».
«Опитуючи одного респондента, колишнього мінометника, нам вдалось дізнатись, що Слов’янськ обстрілювали переважно представники НЗФ і робили вони це для того, щоб або звинуватити українських військових, або вчинити певні провокації. Також місцеві розповідали, як по місту возили так званий “блукаючий міномет”, з якого обстрілювали спочатку один квартал, потім інший. Таким чином вони робили “картинку” того, що саме Україна вчиняє злочини проти мирного населення», — розповіла про обстріли житлових районів Марія Білякова, співавторка книги, документаторка БФ Восток SOS.
«Під час війни діти гинуть, отримують поранення, отримують психологічні травми. Під час написання розділу про Слов'янськ, ми спілкувалися із тими, хто у 2014-му був ще дітьми. Діти яскраво запам'ятали події війни та окупації міста, менші найбільше пам'ятають бойові дії, трохи старші — ще й передконфліктний політичний контекст. Досвід пережитих подій — болісний і травмуючий. Водночас, деякі зазначали, що пережиті скрутні часи навчили їх бути більш людяними та витривалими. Варто мати на увазі, що покоління, котре пережило жахіття війни (в молодому віці) буде іншим», — зазначила Ганна Куровська, співавторка книги, соціологиня.
Наприкінці презентації співавторки книги разом з присутніми обговорили нинішні реалії війни, виклики, зумволені багаторічною русифікацією України, проблеми пошуку суспільного консенсусу з мовного питання.
Присутні також мали змогу безкоштовно отримати примірники книги.
Видання «Місто, з якого почалася війна» підготовлено Східноукраїнським центром громадських ініціатив, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», за підтримки Kurve Wustrow — Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.
22 лютого в Новомиргороді, в приміщенні колишньої Новомиргородської РДА відбулося відкриття мандрівної виставки «На Зламі» про зміни...
22 лютого в Новомиргороді, в приміщенні колишньої Новомиргородської РДА відбулося відкриття мандрівної виставки «На Зламі» про зміни в житті цивільного населення в ході війни на Донбасі. У відкритті взяли участь представники місцевого самоврядування, сфери культури, журналісти та зацікавлені мешканці міста. Новомиргород став 27 містом, яке відвідала виставка.
Наріжним каменем обговорення на відкритті стала тема єдності України – її територій та громадян.
«Ми з вами повинні прагнути до того, щоб все наше суспільство, і Схід і Захід, рухалося в одному напрямку. Тоді люди будуть бачити мету і до неї йти… Ми повинні бути одним великим об’єднаним суспільством!», — наголосив переселенець з Криму, а нині священник ПЦУ в Новомиргороді Степан Катькало.
Про «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» Надія Нестеренко зазначила, що за сім років війни багато людей постраждали й залежно від розвитку нинішнього воєнного загострення їх може стати більше.
«Тож ми маємо бути готовими бути підтримкою одне для одного, щоб попри все залишатися єдиними, розуміти один одного», – додала вона.
Представники місцевої влади подякували організаторам за те, що у мандрівці країною виставка завітала й у їхнє місто.
Наприкінці презентації аналітикиня «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» Надія Нестеренко та документаторка БФ «Восток SOS» Марія Білякова разом з присутніми обговорили як на них вплинула війна на Донбасі та допомогу майбутнім переселенцям.
Виставка «На Зламі» поєднує особисті історії свідків та постраждалих з інфографікою, статистичними доказами, які показують наскільки глибокі зміни відбулись в структурі суспільства після початку збройного конфлікту на Сході України. Виставка є спільним проектом організацій, які входять до Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі»: ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив», БФ «Восток-SOS», ГО «Кризовий медіа-центр «Сіверський Донець», ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський центр правозахисних досліджень» та ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав та свобод громадян».
«На Зламі» пропонує всім небайдужим разом поміркувати над викликами, що поставив перед українським суспільством збройний конфлікт на Сході України. В основі виставки — історії цивільних людей, які стали активними учасниками воєнних подій і пережили поневіряння чи утиски в умовах правового свавілля.
Презентація та створення виставки «На Зламі» стали можливими у рамках проекту «Уповноваження громадського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі шляхи вирішення жорстокого минулого Донбасу», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
22 січня в приміщенні Світловодського міського Палацу культури відбулася презентація мандрівної виставки «На зламі» про зміни в житт...
22 січня в приміщенні Світловодського міського Палацу культури відбулася презентація мандрівної виставки «На зламі» про зміни в житті цивільного населення внаслідок війни на Донбасі. Про це повідомляється на сайті Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі».
Відкриття арт-події відвідали міський голова - Андрій Маліцький та інші представники місцевого самоврядування, найактивніші волонтери регіону, внутрішньо переміщені особи і школярі.
«День Соборності - це символічний день, оскільки саме в цю дату Україна згуртовується для того, щоби подолати проблеми. Ця виставка покаже нам іншу Україну. І саме в цей час нам потрібно гуртуватися для того, щоб бути сильними та незалежними», - зазначив на відкритті виставки міський голова Світловодська.
Для декого з містян інформація зі стендів стала новою, викликала питання та спонукала до дискусій, у інших - знайшла відгук у серці, змінивши погляд на російсько-українську війну та ситуацію на Донбасі.
«Дуже часто я чую, що ми самі припустилися окупації, самі хотіли. То я вам розповім! У мене донька у 2014 році мала йти до першого класу. І в нас були матусі, які працювали вчителями у школі у перших класах. І ось ми сиділи на лавці міркували: "я хочу в український клас...", "і я хочу в український...". А ось вчителі казали, що у російськомовні класи дуже мало бажаючих. У нас там усі були українські школи, все викладалося українською мовою – це був наш вибір! Ми не чекали на Росію ніколи!», - поділилася спогадами переселенка з Горлівки Іваненко Ольга.
Ділилися спогадами і емоціями й інші внутрішньо переміщені особи. Люди згадували все, що відбулося з ними з початку збройного конфлікту: і переживання, які вилилися в потужний волонтерський рух у місті; і душевні та фізичні рани, які війна лишила їм та їхнім рідним. Дехто зі сльозами на очах визнавав, що не має сил пройти всі ці труднощі знову.
У Світловодську виставка буде діяти до 20-го лютого.
Презентація та створення виставки «На Зламі» стали можливими у рамках проекту «Уповноваження громадського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі шляхи вирішення жорстокого минулого Донбасу», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
