Про це свідчать дані дослідження, оприлюднені на круглому столі "Сексуальне насильство та безкарність під час збройного конфлікту на Донбасі: табу на справедливість", організованому платформою “Правозахисний порядок денний” під егідою Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі» у партнерстві з трансмедійним міжнародним проектом ZERO IMPUNITY.
«Сексуальне насилля – одна із найбільш замовчуваних тем під час війни на Донбасі. Людям, які звільнилися із полону, важко про це згадувати, не те що говорити. Жертви та свідки сексуального насильства майже не вірять у відновлення справедливості, бодай відкладеної в часі. Це пов’язано також із тим, що в Україні норма права досі не відповідає нормі життя. Парадоксально, але на третьому році війни і законодавство, і практика так і не пристосовані до реальних умов розслідування злочинів, вчинених у ході збройного конфлікту», – коментує Олександра Матвійчук, голова правління Центру громадянських свобод.
Протягом кількох місяців правозахисні організації-члени Коаліції “Справедливість заради миру на Донбасі” опитували потерпілих і свідків та задокументували 162 випадки різних форм сексуального насильства. Кожна третя опитана особа зазнала сексуального насильства під час утримання в незаконних місцях несвободи, створених проросійськими бойовиками, а тих, хто став вимушеним свідком такого насильства, теж абсолютно виправдано можна вважати постраждалими, вважають правозахисники. Активістам стали відомі факти сексуального насильства або погроз його застосування із боку представників українських добровольчих батальйонів та силових структур.
«Наведені цифри дають лише приблизне уявлення про масштаб сексуального насильства в зоні конфлікту. Ця тема є надзвичайно чутливою і далеко не всі наважуються розповісти про пережите чи побачене. Водночас, зібрані нами дані свідчать про свідоме застосування сексуального насильства як методу тортур, морального тиску та приниження полонених і заручників», – каже Володимир Щербаченко, керівник проекту з документування фактів сексуального насильства, голова Східноукраїнського центру громадських ініціатив.
Сексуальне насильство під час збройного конфлікту може проявлятися у різних формах – зґвалтування, примусова стерилізація, примусове оголення, погрози сексуального характеру, а також катування з елементами сексуального насильства (побиття чи ураження струмом у ділянці статевих органів) тощо.
«Як і з іншими порушеннями прав людини, наша Місія зазначає брак відповідальності та переважну безкарність і у справах з сексуального насильства, що відбувається в контексті збройного конфлікту. Це потребує ефективного розслідування та централізованої реакції», – зазначила Фіона Фрейзер, голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.
В Україні, за словами правозахисників, однією із суттєвих перешкод у встановлені справедливості є застарілий Кримінальний кодекс України. Досі у ньому не передбачено відповідальності за злочини проти людяності, а його положення щодо воєнних злочинів не повною мірою відповідають вимогам сучасного міжнародного кримінального права. Кримінальний закон не передбачає значну кількість можливих форм сексуального насильства, наприклад, зовсім не враховує ситуації вимушеної згоди, коли людина боїться заперечувати проти статевого контакту з огляду на попередню поведінку її кривдника.
«Незалежно від масштабів, сексуальне насильство, особливо в контексті конфлікту, є серйозним порушенням особистої недоторканності. Такі випадки потребують негайного, ефективного розслідування та комплексної системи послуг для жертв. Наразі уряд не готовий реагувати на такі випадки через прогалини в законодавстві та юридичній практиці. Моніторингова Місія ООН з прав людини вважає, що зміни до законодавства, а також розвиток спроможності правоохоронних органів є важливим елементом, щоб забезпечити доступ жертв до правосуддя”, – зазначила Наталія Пилипів, співробітниця Моніторингової Місії ООН з прав людини.
Для вирішення цієї проблеми правозахисники розробили законопроект «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення його гармонізації з положеннями міжнародного права». Він покликаний надати можливість національним правоохоронним органам здійснювати розслідування відповідно до міжнародного гуманітарного права.
«Кримінальне переслідування діянь, що є злочинами за міжнародним правом, як звичайних «загальнокриімнальних» злочинів є неприйнятним, а інколи – в принципі неможливим. Прийняття законопроекту забезпечить максимальну відповідність кримінального законодавства України з положеннями міжнародного права щодо злочинів проти людяності, воєнних злочинів, злочинів агресії та геноциду", – пояснює Костянтин Задоя, голова робочої групи експертної платформи “Правозахисний порядок денний” із розробці законопроекту.
За додатковою інформацією прохання звертатися до Катерини Златіної, Центр громадянських свобод +380673814088, human.rights.agenda.ua@gmail.com.
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презенту...
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентував мандрівну виставку «На Зламі». Виставка мандрує Україною з червня 2019 року і Канів став 50-м містом, яке вона відвідала.
«На Зламі» складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Виставка представляє ці суспільні проблеми через інфографіку, особисті історії свідків та постраждалих. Вона не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
Після презентації відбулося обговорення. Одна з учасниць порушила питання яким чином ми повинні себе вести після звільнення окупованих територій з людьми, які з якихось причин не змогли виїхати.
Мешканець Канева, який переїхав до міста у 2014 році з Луганська висловив думку, що з його враження з телефонних розмов – тих, хто прожив в окупації 10 років вже не повернути ментально.
Представниця СЦГІ Нестеренко Надія зазначила, що важливо в цих процесах не відкинути та не відсіяти тих людей, які зараз на окупованих територіях чекають повернення України.
«Потрібно розуміти, що є люди, які не виїхали з різних причин. Так, є відсоток, який підтримав окупацію, але він насправді значно менший, ніж прийнято про це думати. Позалишалися люди, які доглядають за лежачими родичами. Хтось не зміг інтегруватися на підконтрольній території і повернувся. Є ті, хто перебуваючи в окупації, борються за відновлення територіальної цілісності і передають розвіддані українським спецслужбам», - додала вона.
Колишня цивільна полонена, представниця ГО SEMA Ukraine Юлія Дворніченко, яка долучилася до презентації, навела приклад своїх дітей:
«За 2 роки поки я була в полоні мої діти були під «ДНР-івською» опікою. Це дуже на них вплинуло, особливо на молодшого. Коли мене звільнили і я йому зателефонувала, то почула «Мама, тут нашые (російські, - ред) самолеты летают, я им отдаю честь». Телефоном я не змогла йому пояснити. Через два місяці вдалося їх вивезти звідти, і коли вони приїхали в Київ, то якраз була масова атака росіян. І він одразу все зрозумів сам».
Вона продовжила, що для інтеграції молоді та дітей, які повертаються з окупованих територій важливо створювати простори для спілкування з однолітками:
«В мене прохання до громад, до молоді, щоб ви приділяли увагу дітям, молоді ВПО. Щоб не було булінгу, щоб підтримували таких дітей. Якщо є такі можливості, то створювали різні платформи для спілкування, де вони зможуть познайомитися з новими друзями, адже більшість їхнього кола спілкування лишилося на окупованих територіях».
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбулася за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Презентація виставки «На Зламі» відбувається в рамках проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр гром...
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентує мандрівну виставку «На Зламі».
Виставка складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Cтенди є двосторонніми. На одній стороні стендів розміщено уривки зі свідчень, зібраних правозахисниками, від людей, постраждалих під час війни. На другій стороні стендів розміщені ілюстрації – збірний образ, який доповнює історії та візуалізує проблему, якій присвячено стенд. Інфографічні зображення урівноважують суб’єктивні висловлювання героїв виставки об’єктивною інформацією – даними соціологічних опитувань, результатами наукових досліджень, статистикою.
Виставка демонструє особисті переживання постраждалих про страх перед війною, невизначеність, життя у правовому вакуумі, руйнування сімейних зв’язків, злам звичного життя та незаконні ув’язнення цивільних на непідконтрольній території України, труднощі адаптації ВПО. Тут же розміщено свідчення постраждалих від сексуального насильства та родичів зниклих безвісти.
«На Зламі» не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
З червня 2019 року виставка мандрує Україною. Канів буде 50-м містом, яке вона відвідає.
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбудеться за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Запрошуємо на відкриття!
Презентація виставки “На Зламі” відбудеться в рамках проєкту "Підсилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України", що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського пр...
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського правозахисники «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» провели презентації книги «Місто, з якого почалася війна» та обговорили виклики російської агресії для пострадянських країн.
До презентацій приєдналися українці, які живуть в Болгарії, студенти, викладачі та місцеві активісти.
Співавторка книги, аналітик ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» Нестеренко Надія висвітлила розділ книги, присвячений російській пропаганді. На прикладі Слов’янська вона розповіла, які методи застосовували для впливу, як до нагнітання ситуації була залучена церква Московського патріархату та громадські організації, керовані агентами РФ.
Голова ГО «СЦГІ» Володимир Щербаченко зазначив, що метою даного візиту правозахисників є не лише презентація книги, а й обговорення того, як стримати російську агресію.
«Хочемо дізнатися чи відчуваєте ви тут російський вплив. Цікаво почути, що українці можуть робити в Болгарії, для того, аби протидіяти цьому російському впливу і наближати перемогу. Нам важливо зрозуміти як болгари бачать роль своєї країни у стриманні російської навали. Українцям самотужки складно захищати території країн, які росіяни відносять до сфери власного впливу, і ми б хотіли знати як ця ситуація сприймається в сусідніх слов'янських країнах».
Під час обговорення учасники розповіли, що в Болгарії російська пропаганда продовжує бути активною. Ідеологічна обробка болгарського суспільства велася ще до 2014 року, а у 2022 досягла своєрідної кульмінації. Неправдива інформація поширюється як щодо України, так і Євросоюзу / НАТО.
В умовах традиційно сильного російського інформаційного впливу новини про Україну регулярно закінчуються коментарями російських політиків щодо ситуації.
«До візиту Володимира Зеленського минулого літа, сюди до Болгарії, болгарські журналісти не використовували слово війна. Лише спеціальна воєнна операція, конфлікт…», - з обуренням розповідали учасники.
Водночас в протидію дезінформації включилася болгарська громадськість і зараз вони активно займаються перекладом інтерв’ю та новин з української на болгарську.
Про важливість ролі громадського суспільства для відбиття атак окупантів підкреслила професор кафедри управління соціальними комунікаціями Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, тричі переселенка Ірина Іванова:
«Нам, харків'янам вдалося двічі чудом відбитися. І я це сприймаю не тільки як чудо, а як роботу суспільства. Не держави. Власне, тоді я відчула, що є громадянське суспільство, і що тільки в ньому і може бути порятунок».
Презентації пройшли у співпраці з Харківським національним економічним університетом імені Семена Кузнеця.
Книга «Місто, з якого почалася війна» підготовлена ГО “Східноукраїнський центр громадських ініціатив” разом з партнерськими організаціями (БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі»), за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
