Так у Боснії позначають місця, де масово загинули люди
Починати миротворчу роботу на Донбасі треба вже зараз, хоча збройний конфлікт на сході України ще не закінчився. Адже робота правозахисників не закінчується тоді, коли війна формально припиняється. Навпаки, саме з цього моменту потрібно працювати ще активніше для об’єднання суспільства. Такий висновок зробили представники Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», які взяли участь у навчальній поїздці на Західні Балкани. Сьогодні ми розповімо про перший день навчальної поїздки, який активісти провели у столиці Боснії і Герцеговини, місті Сараєво.
Це місто, оточене горами, неабияк постраждало від кривавих воєн колишньої Югославії. Тутешні вулиці і парки несуть на собі пам’ять про них. На фасадах звичайних житлових будинків і досі збереглися сліди куль боснійських сербів, які прицільно обстрілювали Сараєво у 1992–1996 роках.
Центр досліджень та документування (Research and Documentation Center) першим прийняв українських активістів. Директор Центру Мірсад Токача розповів про причини збройного конфлікту та особливості документування злочинів війни у Боснії та Герцеговині. Виявилося, що структура база даних, якою послуговується Центр, нагадує ту, якою користуються документатори Коаліції.
Щоправда, кількість задокументованих випадків тут значно вища: всього активістам та волонтерам вдалося зібрати понад 8000 інтерв’ю. Пан Мірсад також розповів представникам Коаліції про роботу над Атласом Боснійських воєнних злочинів і Боснійською книгою мертвих. Чотири томи останньої дісталися українським активістам як подарунок.
Зустріч була корисною, оскільки ми також займаємося документуванням. Опісля ми могли поставити кілька запитань. Для мене це було особливо корисно на рівні особистого. Як виявилося, Мірсад брав участь у військових діях. У мене теж такий період, що я маю приймати свою роль як документатора, але також маю досвід у військовій справі. Це особисті питання, які я могла йому поставити як людина з військовим минулим, як мені бути. І він дав мені кілька порад. Крім того, він поділився корисним досвідом роботи з постраждалими під час інтерв’ю
– каже Катерина Котлярова, документаторка Східноукраїнського центру громадських ініціатив
та колишня військова добровольчого батальйону «Айдар».
Представники Коаліції також відвідали два музеї, що зберігають пам’ять про складне минуле Боснії і Герцеговини. У першому з них, Музеї дитинства на війні (War childhood museum), правозахисники побачили, як можна говорити про війну через речі, що належали постраждалим. Усе, що зараз є надбанням музею, раніше було одягом, іграшкою чи ще якимсь предметом дітей, які пройшли через війну. Музей відкрився зовсім недавно, на початку 2017 року. Про передісторію його створення розповів куратор проекту, Ясмінко Халілович.
За його словами, проект почався онлайн – з історій на 500 символів. Це були спогади людей, у пам’яті яких облога Сараєво збіглася із дошкільними чи шкільними буднями. Зібрані історії стали підґрунтям для публікації книги – Дитинство на війні (War Childhood), а відтак і для виставки.
Я читала історію дівчинки, мама якої писала під час приготування обіду лист до рідних. Жінка вийшла за городиною... Той незавершений лист тепер лежить за склом експозиції музею. Дуже прості побутові речі з воєнного періоду торкають до глибини серця. За ними стоїть ціла історія життя і смерті. Вони, ніби промовляють: «Війна – це завжди біль для всіх, незалежно від мови, національності чи релігії
– ділиться враженнями Євгенія Бардяк з «Молодої Просвіти Прикарпаття».
У музеї Galerija 11/07/95 українські активісти змогли побачити документальні фільми та почути історію сумнозвісних подій у липні 1995 року у Сребрениці. Учасників навчальної поїздки особливо шокувала жорстокість і масштаби цього злочину. Самі ж документальні стрічки та світлини тут зовсім не для слабкодухих.
На стінах музею – тисячі портретів жертв, які залишилися у липні 1995 року назавжди – чоловіків та підлітків, фото масових поховань. З кінохроніки на вас дивляться тисячі обличь. Саме тут знову й знову переживаєш біду людей, які за збігом обставин опинилися між кількома ворожими арміями. Відчуваєш їхній жах за життя близьких, бачиш їхні зусилля зберегти найдорожче – життя. Розумієш, наскільки беззахисною і безпомічною є звичайна людина під час війни. В рамках нинішніх дискусій щодо введення миротворчого контингенту ООН на тимчасово окуповані території України дуже болісно чути історію масових розстрілів цивільних під Сребреницею, адже миротворці ООН у 1995 не захистили біженців, більш того, наказали їм покинути свою базу й вийти назустріч смерті»
– поділилася враженнями Наталя Каплун, документаторка порушень прав людини БФ «Восток-СОС».
Далі буде...
Фото: Сімон Шлеґель, Аліна Боднар
Публікація підготована в рамках проекту «Уповноваження громадського суспільства для трансформації культури пам’яті – ненасильницькі шляхи вирішення жорстокого минулого Донбасу», що підтриманий Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках Громадської служби миру, що фінансується Федеральним міністерством з економічної співпраці та розвитку Федеративної республіки Німеччина.
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презенту...
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентував мандрівну виставку «На Зламі». Виставка мандрує Україною з червня 2019 року і Канів став 50-м містом, яке вона відвідала.
«На Зламі» складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Виставка представляє ці суспільні проблеми через інфографіку, особисті історії свідків та постраждалих. Вона не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
Після презентації відбулося обговорення. Одна з учасниць порушила питання яким чином ми повинні себе вести після звільнення окупованих територій з людьми, які з якихось причин не змогли виїхати.
Мешканець Канева, який переїхав до міста у 2014 році з Луганська висловив думку, що з його враження з телефонних розмов – тих, хто прожив в окупації 10 років вже не повернути ментально.
Представниця СЦГІ Нестеренко Надія зазначила, що важливо в цих процесах не відкинути та не відсіяти тих людей, які зараз на окупованих територіях чекають повернення України.
«Потрібно розуміти, що є люди, які не виїхали з різних причин. Так, є відсоток, який підтримав окупацію, але він насправді значно менший, ніж прийнято про це думати. Позалишалися люди, які доглядають за лежачими родичами. Хтось не зміг інтегруватися на підконтрольній території і повернувся. Є ті, хто перебуваючи в окупації, борються за відновлення територіальної цілісності і передають розвіддані українським спецслужбам», - додала вона.
Колишня цивільна полонена, представниця ГО SEMA Ukraine Юлія Дворніченко, яка долучилася до презентації, навела приклад своїх дітей:
«За 2 роки поки я була в полоні мої діти були під «ДНР-івською» опікою. Це дуже на них вплинуло, особливо на молодшого. Коли мене звільнили і я йому зателефонувала, то почула «Мама, тут нашые (російські, - ред) самолеты летают, я им отдаю честь». Телефоном я не змогла йому пояснити. Через два місяці вдалося їх вивезти звідти, і коли вони приїхали в Київ, то якраз була масова атака росіян. І він одразу все зрозумів сам».
Вона продовжила, що для інтеграції молоді та дітей, які повертаються з окупованих територій важливо створювати простори для спілкування з однолітками:
«В мене прохання до громад, до молоді, щоб ви приділяли увагу дітям, молоді ВПО. Щоб не було булінгу, щоб підтримували таких дітей. Якщо є такі можливості, то створювали різні платформи для спілкування, де вони зможуть познайомитися з новими друзями, адже більшість їхнього кола спілкування лишилося на окупованих територіях».
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбулася за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Презентація виставки «На Зламі» відбувається в рамках проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр гром...
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентує мандрівну виставку «На Зламі».
Виставка складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Cтенди є двосторонніми. На одній стороні стендів розміщено уривки зі свідчень, зібраних правозахисниками, від людей, постраждалих під час війни. На другій стороні стендів розміщені ілюстрації – збірний образ, який доповнює історії та візуалізує проблему, якій присвячено стенд. Інфографічні зображення урівноважують суб’єктивні висловлювання героїв виставки об’єктивною інформацією – даними соціологічних опитувань, результатами наукових досліджень, статистикою.
Виставка демонструє особисті переживання постраждалих про страх перед війною, невизначеність, життя у правовому вакуумі, руйнування сімейних зв’язків, злам звичного життя та незаконні ув’язнення цивільних на непідконтрольній території України, труднощі адаптації ВПО. Тут же розміщено свідчення постраждалих від сексуального насильства та родичів зниклих безвісти.
«На Зламі» не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
З червня 2019 року виставка мандрує Україною. Канів буде 50-м містом, яке вона відвідає.
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбудеться за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Запрошуємо на відкриття!
Презентація виставки “На Зламі” відбудеться в рамках проєкту "Підсилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України", що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського пр...
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського правозахисники «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» провели презентації книги «Місто, з якого почалася війна» та обговорили виклики російської агресії для пострадянських країн.
До презентацій приєдналися українці, які живуть в Болгарії, студенти, викладачі та місцеві активісти.
Співавторка книги, аналітик ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» Нестеренко Надія висвітлила розділ книги, присвячений російській пропаганді. На прикладі Слов’янська вона розповіла, які методи застосовували для впливу, як до нагнітання ситуації була залучена церква Московського патріархату та громадські організації, керовані агентами РФ.
Голова ГО «СЦГІ» Володимир Щербаченко зазначив, що метою даного візиту правозахисників є не лише презентація книги, а й обговорення того, як стримати російську агресію.
«Хочемо дізнатися чи відчуваєте ви тут російський вплив. Цікаво почути, що українці можуть робити в Болгарії, для того, аби протидіяти цьому російському впливу і наближати перемогу. Нам важливо зрозуміти як болгари бачать роль своєї країни у стриманні російської навали. Українцям самотужки складно захищати території країн, які росіяни відносять до сфери власного впливу, і ми б хотіли знати як ця ситуація сприймається в сусідніх слов'янських країнах».
Під час обговорення учасники розповіли, що в Болгарії російська пропаганда продовжує бути активною. Ідеологічна обробка болгарського суспільства велася ще до 2014 року, а у 2022 досягла своєрідної кульмінації. Неправдива інформація поширюється як щодо України, так і Євросоюзу / НАТО.
В умовах традиційно сильного російського інформаційного впливу новини про Україну регулярно закінчуються коментарями російських політиків щодо ситуації.
«До візиту Володимира Зеленського минулого літа, сюди до Болгарії, болгарські журналісти не використовували слово війна. Лише спеціальна воєнна операція, конфлікт…», - з обуренням розповідали учасники.
Водночас в протидію дезінформації включилася болгарська громадськість і зараз вони активно займаються перекладом інтерв’ю та новин з української на болгарську.
Про важливість ролі громадського суспільства для відбиття атак окупантів підкреслила професор кафедри управління соціальними комунікаціями Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, тричі переселенка Ірина Іванова:
«Нам, харків'янам вдалося двічі чудом відбитися. І я це сприймаю не тільки як чудо, а як роботу суспільства. Не держави. Власне, тоді я відчула, що є громадянське суспільство, і що тільки в ньому і може бути порятунок».
Презентації пройшли у співпраці з Харківським національним економічним університетом імені Семена Кузнеця.
Книга «Місто, з якого почалася війна» підготовлена ГО “Східноукраїнський центр громадських ініціатив” разом з партнерськими організаціями (БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі»), за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
Київ, 04060, вул. Ризька, 73-Г
