«Можем повторить». 9 травня з підтекстом

Анна Кропива

Еколого-культурний центр «Бахмат»

Наближається 9 травня. Легко помітити відродження «радянщини» скрізь, де ведеться російська інформаційна політика. Цьогоріч керівництво так званих «ДНР» та «ЛНР» ухвалили рішення тричі на рік називати Донецьк і Луганськ як Сталіно і Ворошиловград з метою начебто «збереження історичної пам’яті». В «ДНР» до дня народження В.І. Леніна ще й випускають пам’ятну поштову марку. Чому ж російська пропагандистська машина докладає стільки зусиль для збереження пам’яті про «День Перемоги»?

РФ послідовно продовжує совєцьку інформаційну політику, де увага приділяється лише військовим діям СРСР проти нацистської Німеччини з 1941р. по 1945р., а у публічному просторі фігурує лише «Великая Отечественная Война». Так само замовчується справжня дата початку війни, інформація про пакт Молотова-Рібентропа, деталі військових операцій проти Фінляндії, Польщі та країн Балтії. Часто у ЗМІ, наукових статтях, підручниках, законодавчих актах населення Союзу називають «народом-переможцем», а 53 держави антигітлерівської коаліції не згадуються. Героїзація совєцького населення також є маскуванням для возвеличення військового командування «батька народів» Сталіна під чиїм керівництвом й відбулися легендарні подвиги. 9 травня також використовується як інструмент для схвалення комуністичної ідеології, тоталітарного режиму, виправдання геноциду та злочинів проти мільйонів людей.

Церемонія відкриття бюста Сталіна в Луганську. Фото: ЛуганскИнформЦентр

На захисті російської пропаганди та міфу про «перемогу» міцно стоїть законодавство РФ, де передбачена кримінальна відповідальність за будь-які висвітлення фактів про Другу світову війну, які відрізняються від офіційної версії. Так громадянина було засуджено за репост у соцмережах статті, яка, на думку суду, містила «заведомо ложные сведения о деятельности СССР в годы Второй мировой войны» Зазначається: «Суд оценил знания гражданина как достаточные для осознания ложности утверждений относительно роли СССР во Второй мировой войне на том основании, что в школьном аттестате у него стоит «четверка» по истории. Также не спасло подсудимого то, что статью просмотрело всего 20 человек.»

Інформаційна політика маріонеткових республік покликана сприяти творенню суспільства мовчазної згоди, яке буде підтримувати імперську політику РФ, виправдовувати окупаційні дії агресора та відстоювати його інтереси. Керівництво ОРДЛО послідовно впроваджує закони, які є видозміненою версією або калькою російських. Таким є, наприклад, «Закон об увековечении победы советского народа в Великой Отечественной войне 1941-1945 годов», в якому пунктом другим фактично забороняється висловлювати альтернативну точку зору на «Великую Отечественную». Звичайно ж, інтереси РФ подаються як інтереси самих т.з. республік.

З відео «республіканських» медіа - святковий захід з нагоди 23 лютого в дитячому садочку Донецька.

Мілітаризація населення на окупованих територіях починається ще з дитячих садочків. У школах повернулось вивчення цивільної оборони, а у «ДНР» викладають «уроки гражданственности и духовности Донбасса», в рамках яких у 2020 р. з’явився спецкурс «Уроки победы». В «ЛНР» організували конкурс «Письмо в прошлое», щорічну історичну вікторину «Я помню! Я горжусь!» Освітяни це пояснюють формуванням патріотизму, відчуття причетності до героїчного минулого та знайомство з історією рідного краю. Звичайно ж, що це все евфемізми, які лише закарбовують в уявленні дітей викривлені історичні факти про совєцьких героїв, «бандерівців» та «батька-захисника» Сталіна.

Росія створює у так званих республіках матеріальну базу для ведення агресивної інформаційної політики. Ще у вересні 2015 року два гумконвої доставили у Донецьк 1500 тон російських підручників. Агресор не цурається імпортувати й методички по яким відбувається вишкіл молодого покоління. Навчання відбувається за програмою «Школа России».

Певно, найважливішою частиною штучно створеного в дитячих головах уявлення про боротьбу «народу-переможця» з нацизмом є проведення паралелей між «Великой Отечественной» і російсько-українською війною. Цю війну у квазі-республіках називають «освободительной» і порівнюють німецьких нацистів з «українськими націонал-фашистами». Росіяни таким чином творять високий ідеал «священної війни» з ціллю очищення землі від української «коричневої чуми».

У дітей начебто формується бажання воювати зі злом на боці добра. Для наслідування створюються нові «герої». Місцеві. Так героїзували ватажків терористичних угрупувань «Моторолу» і «Гіві». На будинку, де жив «Моторола», встановлено пам’ятний знак «Звезда героя». На честь обох «банк ДНР» випустив пам’ятні монети.

Меморіальна дошка на честь «Мотороли» у Донецьку. Фото: РИА Новости

До Дня перемоги над нацизмом російська пропаганда просуває гасло «Можем повторить» як індикатор готовності населення схвалювати воєнні дії Росії та воювати за імперські амбіції країни. Можна вважати, що 9 травня є штучно створеною міфологемою, яка стрімко просувається за допомогою системи заборон, заохочень й утиску прав громадян. Вона не призначена для реального вшанування історичної пам’яті бо є лише прикриттям експансіоністської політики путінського режиму, який навіть не приховує, що продовжує сталінську лінію у зовнішній політиці. «День Победы» стає інструментом творення суспільства ворожого до прав людини, до демократії, до України. Російська влада щоразу більше намагатиметься занурити українське суспільство у совєцький ностальгічний сон і 9 травня – ще одна нагода пам’ятати про наміри агресора.

Фото обкладинки: мерія Макіївки, 9 травня 2015 року