Навесні 2014 Слов’янськ став першим містом, яке охопило полум’я збройного конфлікту на Донбасі. Під шаленим інформаційним натиском сусіди, колеги, друзі та родичі ставали по різні сторони барикад – багато хто з них став запеклими ворогами. Важко уявити як переживали інформаційну (а згодом і збройну) лихоманку діти, що перебували у місті під час подій.
Події весни 2014 року тодішні підлітки згадують як початок бойових дій і артилерійських обстрілів; дехто згадує про ідеологічне і політичне протистояння, яке з’явилося серед школярів:
«Серед однолітків, це те, що вони ділилися на дві частини, зрозуміло і ... постійно виводили один одного на конфлікти, тобто ось моя позиція, ось я правий, а ти не правий … два табори було майдан і антимайдан. Такий ось дитячий», - розповідає Євген (ім’я змінене), який на той час навчався у одній із шкіл Слов’янська.
Серед активних підлітків, що навчалися у закладах професійно-технічної освіти були ті, хто брали участь у акціях протесту: як проросійських так і проукраїнських.
Під час активних бойових дій та постійних обстрілів навчальні заклади міста працювали нерегулярно. Подеколи барикади споруджували зовсім близько до навчальних закладів. За словами очевидців, часом відстань від блокпостів сягала 120-200 метрів, тому ні про яке навчання не могло бути й мови. Багато навчальних установ потрапили під обстріл. За даними ЗМІ зазнали руйнувань 13, 4, 16, 9 школи, школа-інтернат, а також гуртожиток місцевого університету. Також від обстрілів постраждали дитяча лікарня, дитячі садочки, приміщення дитячого будинку «Вітрила надії» християнської релігійної спільноти «Добра звістка». Снаряди влучили і в дитячий будинок №2 «Тополёк». Крім того, відомі випадки використання представниками незаконних збройних формувань приміщень шкіл у якості «штабів».
Вихованців дитячих будинків евакуйовували на підконтрольну уряду України територію. Були також спроби організованого вивезення дітей з міста як на підконтрольні території так і в анексований Крим. За словами мешканців міста, найчастіше діти виїжджали зі Слов’янська у безпечніші регіони разом із батьками. Проте, огородити наймолодших мешканців міста від жахів війни не завжди вдавалось.
Департамент охорони здоров’я Слов’янської міської ради повідомляє про 2-х загиблих і ще 3-х поранених неповнолітніх за час воєнних дій в місті. У відкритих джерелах можна знайти інформацію про 3-х дітей, що загинули в Слов’янську: 6-ти, 12-ти та 5-ти років.
Ті, хто знаходився у місті під час обстрілів, запам’ятали жахи війни: потрапляння снарядів у будинки, загибель людей, обмежений доступ до життєво важливих ресурсів, переслідування через політичні погляди.
«В дванадцять років, звичайно, це було важко. […] Важко було мені, важко було моїм батькам, так само, як і іншим людям в цьому місті. Це була душогубка. І коли ти знаєш, що сьогодні у тебе в місті вб’ють чотири людини… І просто нерозуміння того, коли починаються обстріли чи «прийде» до тебе додому чи ні», - розповідає про свої відчуття Євген.
Відомо й про тих неповнолітніх, що долучилися до збройного протистояння. У ході моніторингового дослідження Східноукраїнський центр громадських ініціатив задокументував щонайменше 15 індивідуальних випадків участі неповнолітніх у збройних формуваннях у ході збройного протистояння в місті. Також задокументовано ще 8 згадок про групи неповнолітніх, що були залучені до збройних формувань. Це діти віком до 18 років, яких комбатанти наражали на підвищену небезпеку, залучаючи до незаконної діяльності. Проте за це жоден із представників збройних формувань не був притягнутий до відповідальності.
Після звільнення Слов’янська від сил «ДНР» атмосфера у місті все ще залишається напруженою.
«У Слов'янську досі є цей конфлікт. І я не знаю, як взагалі чи реально його прибрати. Зараз у нас «фіфті-фіфті». У нас є люди, які хейтять Україну, є, які люблять. Я не знаю, як можна врегулювати цей конфлікт. Звичайно, коли з кимось вже доводиться спілкуватися, ми намагаємося шукати точки дотику, щоб не конфліктувати, а якось знайти конструктив. Але це дуже важко.» - розповідає Поліна (ім’я змінене), місцева активістка.
Молоді люди вважають, що значну роль у досягненні порозуміння саме серед дітей та підлітків грають освітні заходи та реалізація спільних проектів для міста. До таких заходів доєднуються підлітки та молодь з різними політичними поглядами, поєднані бажанням змінювати місто на краще.
«У нас почався проект «Парк», це дуже сильно об'єднало молодь. Ми хотіли створити куточок у парку, в якому ми б могли розважатися, якісь активності вести», - розповідає активістка, одна з організаторок молодіжних акцій.
У ситуації конфлікту діти та молодь стають однією із найвразливіших категорій населення, але водночас вони є силою і ресурсом для досягнення в подальшому примирення та порозуміння. Робота з дітьми та підлітками щодо подолання наслідків конфлікту, а також створення сприятливих умов для розвитку молоді у місцевих спільнотах є потужними інструментами становлення миру в громадах.
Цього тижня в Києві у переміщеному з окупованого Донецька арт-центрі "Ізоляція" представили...
«…Спочатку сидів у підвалі колишньої будівлі СБУ. Це називається спецізолятором МДБ. То звичайна...
«Російська весна» прийшла до прифронтового Торецька Донецької області (до декомунізації –...
7 липня, в Слов’янську відбулася презентація книг-звітів про окупацію міста «Місто, з якого почалася війна» та «Місто, з якого поча...
7 липня, в Слов’янську відбулася презентація книг-звітів про окупацію міста «Місто, з якого почалася війна» та «Місто, з якого почалася війна: на головну роль призначено».
Видання «Місто, з якого почалася війна: на головну роль призначено», підготовлене та представлене УГСПЛ, присвячено загальному висвітленню діяльності незаконних збройних формувань, підконтрольних РФ та безпосередньо командувачу Ігорю Гіркіну під час захоплення та окупації Слов’янська.
Видання «Місто, з якого почалася війна» є спільною роботою громадських організацій «Східноукраїнський центр громадських ініціатив», БФ «Восток SOS», «Молода просвіта Прикарпаття», «Правозахисний центр громадських досліджень», «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які входять до правозахисної Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі».
Книга розгорнуто описує життя окупованого міста – реакцію місцевої влади , розгортання російської пропаганди, переслідування через віру, незаконні затримання, функціонування незаконних в’язниць, катування та вбивства, які там відбувалися, примусову працю в незаконних тюрмах, випадки торгівлі людьми, надання медичної допомоги, вплив війни на життя дітей та підлітків; подальше спільне життя у громаді людей, який були по різну сторону барикад. З цією метою правозахисники провели 78 глибинних інтерв’ю з людьми, які стали жертвами чи свідками порушень прав людини.
Євгенія Бардяк, голова ГО «Молода просвіта Прикарпаття», авторка розділу про надання медичної допомоги під час свого виступу подякувала медичним працівникам, зазначивши, що в тих умовах кожен їхній робочий день був подвигом.
Один з присутніх лікарів Михайло Андріянов згадав, що медичні працівники працювали під обстрілами, без світла, без води, без телефонного зв’язку, за нестачі медикаментів і працівників:
«Зникло транспортне сполучення – операційні медсестри за 8 км за 10 км пішки з сіл приходили. Не вистачало лікарів, травматологів. З дев'ять лишалося два. З хірургів із десяти лишалось троє. З анестезіологів третина лишалася. Але всі працювали. Одна медсестра за п’ятьох. І ніхто не плакав. Не нарікав, що їм чогось не дають, що зарплати нема... Оце справжній медичний працівник. І ніякий пафос тут не потрібен. Це історія. Ми її маємо знати».
Олексій Біда, координатор Центру документування УГСПЛ під час презентації розповів про книгу «Місто, з якого почалася війна: на головну роль призначено»: «Наше видання присвячене тому, хто відповідальний за те, що відбувалося в цьому місті. В першу чергу випливає особа Ігоря Гіркіна. Особи, яка керувала та командувала збройними формуваннями підконтрольними РФ в Слов’янську в той момент».
Олексій Біда зазначив, що зі слів очевидців Гіркіна супроводжували озброєні люди, одягнені у військову форму по певному зразку. Їх була небагато, близько 10-15 людей. Але це був кістяк, який займався охороною Гіркіна, навчав людей, займався озброєнням людей, а також займався допитами і тортурами.
Аналітикиня ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» та авторка одного з розділів книги «Місто, з якого почалася війна
Ганна Куровська розповіла про те, який вплив мала окупація на дітей та підлітків Слов’янська.
Діти отримували поранення, втрачали рідних, руйнувалася соціальна інфраструктура для дітей, були випадки, коли неповнолітні долучалися до незаконних збройних формувань зі зброєю.
«Діти є найвразливішою і зрештою найважливішою категорією. Саме молодь, саме підростаюче покоління проносять цей досвід далі та продовжують життя цілої спільноти як нове покоління, - додала Ганна, - Тому важливо, щоб вони вчилися досягати порозуміння та не ворогувати на політичному підґрунті чи інших підґрунтях, вирішувати протиріччя за допомогою компромісів, а не з використанням насильства».
Документаторка Благодійного Фонду Восток SOS Наталія Каплун та співавторка книги «Місто, з якого почалася війна» зазначила, що автори через історію Слов’янська доносять до читача, що права людини – це важливо і вони мають бути захищені.
«І права людини, відновлення справедливості, відповідальність за порушення прав людини можуть бути чимось спільним, що може об’єднати людей з різним трактуванням минулого і можливо різним баченням майбутнього. Мені здається, що люди можуть об’єднатися навколо загальнолюдських цінностей і прав людини, і власне про це наша книга», - додала Наталія.
Своїми враженнями від презентованої книги поділилась начальниця відділу культури Слов’янської міської ради Марина Олійник:
«Ви уявіть собі, що через 100 років нас не буде, але залишаться ті книжки, які написали професіонали. Залишаться ті фільми, які зняті... І наші нащадки будуть знати нашу історію. І це дуже важливо зберігати нашу з вами історію».
Звіт «Місто, з якого почалася війна» складається з двох видань.
Видання «Місто, з якого почалася війна» підготовлено Східноукраїнським центром громадських ініціатив, БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.
Видання «Місто, з якого почалася війна: на головну роль призначено...» підготовлено та представлено УГСПЛ за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії».
Під час окупації Слов’янська в місті відбувалися численні порушення прав людини та норм міжнародного гуманітарного права - обстріли ...
Під час окупації Слов’янська в місті відбувалися численні порушення прав людини та норм міжнародного гуманітарного права - обстріли жилих мікрорайонів, релігійні переслідування, незаконні затримання, катування, позасудові страти тощо. За незаконні затримання, катування та вбивства, які відбувалися в захопленій будівлі СБУ, відповідальний громадянин РФ Ігор Гіркін. Про це повідомили правозахисники Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі» та УГСПЛ під час презентації серії звітів про окупацію Слов’янська «Місто, з якого почалася війна».
Видання «Місто, з якого почалася війна: на головну роль призначено…», підготовлене та представлене УГСПЛ, присвячено загальному висвітленню діяльності незаконних збройних формувань, підконтрольних РФ та безпосередньо командувачу Ігорю Гіркіну під час захоплення та окупації Слов’янська.
Гіркін має звання полковника ФСБ, був активним членом Головного управління розвідки Міністерства оборони Росії та отримував від них матеріально-технічну та військову підтримку, мав тісну співпрацю з особами, пов’язаними з російським урядом.
Опитані жителі Слов’янська також засвідчили, що серед представників НЗФ були й інші громадяни РФ. Це були групи осіб з військовою виправкою, розмовляли російською із характерним акцентом, мали формене обмундирування та були якісно озброєні; представники із різних федеративних округів РФ, які вирізнялися зовнішньо.
Видання «Місто, з якого почалася війна» є спільною роботою громадських організацій «Східноукраїнський центр громадських ініціатив», БФ «Восток SOS», «Молода просвіта Прикарпаття», «Правозахисний центр громадських досліджень», «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які входять до правозахисної Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі». Правозахисники спільно дослідили всі спектри порушень, які відбувалися в Слов’янську, щоб описати загальну картину життя окупованого міста. Дослідження базується на 78 глибинних інтерв’ю людей, які стали жертвами чи свідками порушень прав людини.
Для свого дослідження правозахисники обрали Слов’янськ, адже він став першим окупованим містом на Сході Україні і його сумний досвід згодом пережили безліч інших населених пунктів.
За час бойових дій від обстрілів у Слов’янську, за офіційними даними, загинуло 124 цивільні особи, за неофіційними – до 500. Були поранені 78 цивільних осіб, із них 19 отримали інвалідність.
На прикладі Слов’янська можна побачити, як бездіяльність і невтручання органів місцевого самоврядування призвели до втрати контролю над містом і створили сприятливі умови для нападу ззовні. Місцева влада та правоохоронці ігнорували проросійські виступи, які відбувалися в Слов’янську з лютого 2014 року. Це призвело до того, що у квітні організовані «загони самооборони» отримали доступ до озброєння, взяли під свій контроль стратегічні шляхи та розгорнули потужну пропагандистську мережу.
Російські телеканали створювали фейкові сюжети про Слов’янськ. У російських інтернет-медіа в новинах про Слов’янськ використовували мову ворожнечі, антиукраїнську риторику; нагнітали ситуацію за допомогою лексики, яка формувала у місцевих мешканців відчуття страху та налаштовувала проти українських військових.
Правозахисники розповіли, що жителі Слов’янська ставали свідками численних обстрілів житлових будинків, шкіл, дитячих садків, які здійснювали учасники незаконних збройних формувань для того, щоб російські телеканали відзняли відео і звинуватили в обстрілі українських військових.
Значна частина будівель, які зайняли учасники НЗФ для свого розміщення, розташовувалась у густонаселених районах, більше половини – у будівлях медичних та навчальних установах. Більшість блокпостів вони звели на центральних вулицях, біля лікарень і шкіл. Звідти вони обстрілювали позиції ЗСУ, чим наражали на небезпеку жителів міста, школярів та студентів, відвідувачів лікарень.
Ще з початку окупації учасники НЗФ мінували дороги, наражаючи на небезпеку мешканців міста. По собі вони лишили замінованими майже всі адміністративні будівлі, а також підвали житлових багатоповерхівок, лікарняні заклади і навіть школи. Українські піротехніки та міжнародні місії з розмінування й досі продовжують роботу в околицях Слов’янська.
Священнослужителі УПЦ МП міста відкрито підтримали збройні проросійські групи. У трьох із шести церков УПЦ МП у Слов’янську учасники НЗФ облаштували укріплення та блокпости. В окупованому місті православ’я Московського патріархату набуло статусу панівної релігії регіону та почалися переслідування представників інших конфесій. Учасники НЗФ грабували майно релігійних організацій та незаконно ув’язнювали їх членів. Зокрема, учасники НЗФ незаконно затримали, катували і вбили пасторів церкви «Преображення Господнє» Брадарського Віктора, Величко Володимира, а також двох синів старшого пастора Олександра Павенкова – Рувима і Альберта.
Правозахисники також зафіксували, що учасники НЗФ створили 5 незаконних в’язниць, які функціонували під час окупації міста. У них відбувалися вбивства та катування. Полонених утримували в неналежних санітарних умовах. Їм не надавали достатнього харчування та медичної допомоги. Ув’язнені не мали можливості зв’язатися з рідними. Зі свідчень респондентів стало відомо, що у двох незаконних в’язницях бранців залучали до примусових робіт. У більшості випадків це були цивільні. Їх змушували відмивати кров у катівнях і підвалах, прибирати територію незаконних в’язниць, укріплювати бойові позиції НЗФ безпосередньо на лінії фронту.
Внаслідок воєнних дій у мешканців міста був обмежений доступ до медичної допомоги. Медичні заклади неодноразово зазнавали обстрілів. Деякі медики залишили місто. Через велику кількість поранених у лікарнях не вистачало персоналу, певний час була нестача лікарських засобів. Учасники НЗФ неодноразово погрожували лікарям розстрілами у випадку надання неякісної медичної допомоги.
Окремою категорію, на яку вплинула окупація Слов’янська, були діти. Вони стали свідками насильства та смертей, проводили години в у непристосованих для перебування людей підвалах. Зафіксовано випадки насилля учасників НЗФ щодо неповнолітніх з проукраїнською позицією. Подеколи пережитий стрес набуває в них форми посттравматичного стресового розладу.
Правозахисники зафіксували щонайменше 14 випадків, коли неповнолітні були залучені до НЗФ на території Слов’янська. Документатори також зібрали свідчення про щонайменше 7 випадків про групи неповнолітніх зі Слов’янська, пов’язаних зі збройними формуваннями. За описами свідків, найчастіше до лав НЗФ долучалися підлітки шістнадцяти-сімнадцятирічного віку.
Водночас відомо, що деякі неповнолітні брали участь у підпільному русі, який поширював українську символіку під час перебування міста в окупації.
Запис презентації за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=AatqBDzBVmw
Звіт «Місто, з якого почалася війна» складається з двох видань.
Видання «Місто, з якого почалася війна» підготовлено Східноукраїнським центром громадських ініціатив, БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.
Видання «Місто, з якого почалася війна: на головну роль призначено...» підготовлено та представлено УГСПЛ за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії».
6 липня об 11:00 в УКМЦ правозахисники презентують серію звітів про порушення прав людини, які відбувалися під час захоплення та ок...
6 липня об 11:00 в УКМЦ правозахисники презентують серію звітів про порушення прав людини, які відбувалися під час захоплення та окупації Слов’янська з 12 квітня 2014 року по 5 липня 2014 року.
Слов’янськ став не просто містом, з якого почалася війна на Сході України - події в ньому стали рольовою моделлю для захоплення інших міст Донбасу.
Під час презентації правозахисники розкажуть про життя міста в умовах окупації, діяльність незаконних збройних формувань, підконтрольних РФ та безпосередньо командувача Ігоря Гіркіна; функціонування незаконних в’язниць, створених НЗФ; переслідування мешканців міста за релігійні переконання; залучення неповнолітніх осіб до збройних формувань; питання примусової праці та торгівлі людьми в незаконних місцях несвободи; проблеми обстрілів та мінування об’єктів цивільної інфраструктури. Також правозахисники висвітлять питання розгортання проросійської пропаганди в місті, проблеми доступу до медичної допомоги під час окупації та пошуку шляхів примирення в громаді після відновлення урядового контролю над Слов’янськом.
Презентація транслюватиметься на сайті УКМЦ та на сторінці події в Facebook.
Учасники презентації:
Антон Удовенко, редактор видання «Місто, з якого почалася війна», проектний менеджер ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив»
Олексій Біда, координатор Центру документування УГСПЛ
Наталія Каплун, документаторка БФ Восток SOS
Катерина Котлярова, аналітикиня ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив»
Андрій Москаленко, юрист ГО «Громадський комітет конституційних прав і свобод громадян»
Надія Нестеренко, аналітикиня ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив»
Модератор: журналіст «Радіо Свобода» Денис Тимошенко
Звіт «Місто, з якого почалася війна» складається з двох видань.
Видання «Місто, з якого почалася війна: на головну роль призначено...» підготовлено та представлено УГСПЛ за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) ) «Права людини в дії».
Видання «Місто, з якого почалася війна» підготовлено Східноукраїнським центром громадських ініціатив, БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі», за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action в рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
