У Києві експерти розповіли про особливості інтеграції переселенців у містах України.
НАВІЩО?
За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ), близько 50% переселенців відчувають себе повністю інтегрованими у громадах. Аналітикиня громадської організації CEDOS Олександра Слободян переконана, що інтеграція переселенців лишатиметься нагальним питанням: згідно з дослідженнями, для повної інтеграції новоприбулих потрібно від 5 до 10 років.
Дослідники проаналізували чи наближається поведінка внутрішньо переміщених осіб (ВПО) до поведінки місцевого населення за різними показниками — володінням мовою, розміром заробітної плати, ймовірністю знайти роботу, користуванням соціальною допомогою, частотою спілкування з сусідами, участю у виборах, наявністю власного чи орендованого житла. У CEDOS оцінили спроможність місцевої влади та соціальної інфраструктури адаптувати переселенців та інтегрувати їх до місцевих спільнот. Аналітики організації досліджували доступність ринку житла, праці, освіти, охорони здоров’я та культури.
Дослідження CEDOS збігається з очікуваним результатом реалізації Стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадженням довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 року. Створене у квітні 2016 року Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб також має займатись інтеграцією та реінтеграцією переселенців, відповідно до Нацстратегії з прав людини.
Експерти CEDOS дослідили 20 міст у 5 зонах України та класифікували їх за віддаленістю від бойових дій. Основним фокусом дослідження стали саме міста, які стали реципієнтом 75% усіх ВПО. Також міста швидко реагують на виклики пов’язані із міграцією, що спрощує аналіз інтеграції та адаптації переселенців. У фокус дослідження потрапили Вугледар, Новогродівка, Маріуполь, Сєвєродонецьк, Ізюм, Першотравенськ, Харків, Дніпро, Полтава, Очаків, Херсон, Миколаїв, Буча, Ірпінь, Київ, Одеса, Ужгород, Львів, Хмельницький та Івано-Франківськ.
ЩО ПОКАЗАЛО ДОСЛІДЖЕННЯ?
Пілотне дослідження показало, що переселенці дедалі краще інтегруються на новому місці. Вони змогли працевлаштуватися, орендувати житло, отримують освітні та медичні послуги, хоч і в меншій мірі, ніж місцеві мешканці. З іншої сторони, їх переважно не залучають до прийняття рішень в громадах для реалізації своїх базових прав. Вони змушені долати адміністративні перепони, покладаються більше на себе і на гуманітарні організації, ніж на державу.
"Якщо у місцевих громадах Німеччини немає органу, відповідального за мігрантів, то під час публічних обговорень різних рішень включають різні чутливі групи населення. Такі рішення мають враховувати інтереси мігрантів", — ділиться досвідом інтеграції мігрантів у Німеччині Олександра Слободян.
Разом з тим у CEDOS вказують, що спроможність міст інтегрувати переселенців залежить від віддаленості від Операції об’єднаних сил. Міста, що знаходяться ближче до бойових дій, приділяють більше уваги переселенцям. Також вищі позиції у рейтингу отримали населені пункти з великою кількістю населення. Експерти пояснюють це тим, що такі міста як Київ, Львів, Ужгород просто мають більше ресурсів та можливостей, що сприяє інтеграції ВПО.
Дослідження CEDOS показало, що в Україні є відмінність поведінки із доступом до житла між переселенцями та місцевим населенням через нерозвинений ринок оренди в містах.
"Лише 12% переселенців говорили, що живуть у власному житлі", — зауважує Олександра Слободян.
Окрім цього, міські адміністрації не займаються плануванням міграції, на що вказує мала кількість планів інтеграції.
"Цим дослідженням ми хотіли, зокрема, показати містам, які сфери в інтеграції у них слабкі і на що потрібно звернути увагу. Переселенці інтегруються не на рівні регіону, а на рівні громади. В Україні є обласні програми інтеграції ВПО, але вони є копією національних. Це свідчить про те, що при їх розробці не враховувались місцеві особливості", — розповідає експерт CEDOS Андрій Солодько.
Експерти також звертали увагу на мову ворожнечі стосовно переселенців. Вони помітили, що переселенців зі сходу більше дискримінують, аніж кримчан.
"Швидше за все це пов’язано із загальною думкою, що переселенці з Криму втікають від переслідування, тоді як частина суспільства бачить переселенців зі сходу як тих, хто співпрацює з Росією та де-факто владою на непідконтрольній уряду України території. Це свідчить, що кримчанам легше інтегруватись", — пояснив Андрій Солодко.
Відстежити рейтинг міст за індикаторами та дізнатись успішні кейси інтеграції ВПО можна за посиланням.
Микола Мирний, журналіст Центру інформації про права людини для Коаліції "Справедливість заради миру на Донбасі"
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презенту...
5 квітня в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентував мандрівну виставку «На Зламі». Виставка мандрує Україною з червня 2019 року і Канів став 50-м містом, яке вона відвідала.
«На Зламі» складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Виставка представляє ці суспільні проблеми через інфографіку, особисті історії свідків та постраждалих. Вона не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
Після презентації відбулося обговорення. Одна з учасниць порушила питання яким чином ми повинні себе вести після звільнення окупованих територій з людьми, які з якихось причин не змогли виїхати.
Мешканець Канева, який переїхав до міста у 2014 році з Луганська висловив думку, що з його враження з телефонних розмов – тих, хто прожив в окупації 10 років вже не повернути ментально.
Представниця СЦГІ Нестеренко Надія зазначила, що важливо в цих процесах не відкинути та не відсіяти тих людей, які зараз на окупованих територіях чекають повернення України.
«Потрібно розуміти, що є люди, які не виїхали з різних причин. Так, є відсоток, який підтримав окупацію, але він насправді значно менший, ніж прийнято про це думати. Позалишалися люди, які доглядають за лежачими родичами. Хтось не зміг інтегруватися на підконтрольній території і повернувся. Є ті, хто перебуваючи в окупації, борються за відновлення територіальної цілісності і передають розвіддані українським спецслужбам», - додала вона.
Колишня цивільна полонена, представниця ГО SEMA Ukraine Юлія Дворніченко, яка долучилася до презентації, навела приклад своїх дітей:
«За 2 роки поки я була в полоні мої діти були під «ДНР-івською» опікою. Це дуже на них вплинуло, особливо на молодшого. Коли мене звільнили і я йому зателефонувала, то почула «Мама, тут нашые (російські, - ред) самолеты летают, я им отдаю честь». Телефоном я не змогла йому пояснити. Через два місяці вдалося їх вивезти звідти, і коли вони приїхали в Київ, то якраз була масова атака росіян. І він одразу все зрозумів сам».
Вона продовжила, що для інтеграції молоді та дітей, які повертаються з окупованих територій важливо створювати простори для спілкування з однолітками:
«В мене прохання до громад, до молоді, щоб ви приділяли увагу дітям, молоді ВПО. Щоб не було булінгу, щоб підтримували таких дітей. Якщо є такі можливості, то створювали різні платформи для спілкування, де вони зможуть познайомитися з новими друзями, адже більшість їхнього кола спілкування лишилося на окупованих територіях».
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбулася за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Презентація виставки «На Зламі» відбувається в рамках проєкту «Посилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України», що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр гром...
5 квітня о 13:00 в м.Канів, Черкаська область у приміщенні Міського будинку культури (вул. Кошового, 1) Східноукраїнський центр громадських ініціатив презентує мандрівну виставку «На Зламі».
Виставка складається з 18 стендів, кожен з яких присвячений одній із проблем – «зламам», які відбулися з українським суспільством з 2014 року внаслідок війни. Cтенди є двосторонніми. На одній стороні стендів розміщено уривки зі свідчень, зібраних правозахисниками, від людей, постраждалих під час війни. На другій стороні стендів розміщені ілюстрації – збірний образ, який доповнює історії та візуалізує проблему, якій присвячено стенд. Інфографічні зображення урівноважують суб’єктивні висловлювання героїв виставки об’єктивною інформацією – даними соціологічних опитувань, результатами наукових досліджень, статистикою.
Виставка демонструє особисті переживання постраждалих про страх перед війною, невизначеність, життя у правовому вакуумі, руйнування сімейних зв’язків, злам звичного життя та незаконні ув’язнення цивільних на непідконтрольній території України, труднощі адаптації ВПО. Тут же розміщено свідчення постраждалих від сексуального насильства та родичів зниклих безвісти.
«На Зламі» не лише пропонує інформацію про пережиті українцями суспільні трансформації, але і дає можливість замислитись над питаннями про відновлення справедливості та реінтеграцію окупованих територій.
З червня 2019 року виставка мандрує Україною. Канів буде 50-м містом, яке вона відвідає.
Презентація виставки «На Зламі» в м. Канів відбудеться за сприяння ГО «Разом» та Міського будинку культури.
Запрошуємо на відкриття!
Презентація виставки “На Зламі” відбудеться в рамках проєкту "Підсилення громадянського суспільства для трансформації культури пам'яті - ненасильницькі зусилля для протидії війні Росії проти України", що реалізується громадськими організаціями Kurve Wustrow (Німеччина) та Східноукраїнським центром громадських ініціатив (Україна) спільно з партнерами за підтримки Федерального уряду Німеччини.
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського пр...
18-19 березня в столиці Болгарії, м.Софія в просторі «Український вулик» та Софійському університеті Святого Климента Охридського правозахисники «Східноукраїнського центру громадських ініціатив» провели презентації книги «Місто, з якого почалася війна» та обговорили виклики російської агресії для пострадянських країн.
До презентацій приєдналися українці, які живуть в Болгарії, студенти, викладачі та місцеві активісти.
Співавторка книги, аналітик ГО «Східноукраїнський центр громадських ініціатив» Нестеренко Надія висвітлила розділ книги, присвячений російській пропаганді. На прикладі Слов’янська вона розповіла, які методи застосовували для впливу, як до нагнітання ситуації була залучена церква Московського патріархату та громадські організації, керовані агентами РФ.
Голова ГО «СЦГІ» Володимир Щербаченко зазначив, що метою даного візиту правозахисників є не лише презентація книги, а й обговорення того, як стримати російську агресію.
«Хочемо дізнатися чи відчуваєте ви тут російський вплив. Цікаво почути, що українці можуть робити в Болгарії, для того, аби протидіяти цьому російському впливу і наближати перемогу. Нам важливо зрозуміти як болгари бачать роль своєї країни у стриманні російської навали. Українцям самотужки складно захищати території країн, які росіяни відносять до сфери власного впливу, і ми б хотіли знати як ця ситуація сприймається в сусідніх слов'янських країнах».
Під час обговорення учасники розповіли, що в Болгарії російська пропаганда продовжує бути активною. Ідеологічна обробка болгарського суспільства велася ще до 2014 року, а у 2022 досягла своєрідної кульмінації. Неправдива інформація поширюється як щодо України, так і Євросоюзу / НАТО.
В умовах традиційно сильного російського інформаційного впливу новини про Україну регулярно закінчуються коментарями російських політиків щодо ситуації.
«До візиту Володимира Зеленського минулого літа, сюди до Болгарії, болгарські журналісти не використовували слово війна. Лише спеціальна воєнна операція, конфлікт…», - з обуренням розповідали учасники.
Водночас в протидію дезінформації включилася болгарська громадськість і зараз вони активно займаються перекладом інтерв’ю та новин з української на болгарську.
Про важливість ролі громадського суспільства для відбиття атак окупантів підкреслила професор кафедри управління соціальними комунікаціями Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, тричі переселенка Ірина Іванова:
«Нам, харків'янам вдалося двічі чудом відбитися. І я це сприймаю не тільки як чудо, а як роботу суспільства. Не держави. Власне, тоді я відчула, що є громадянське суспільство, і що тільки в ньому і може бути порятунок».
Презентації пройшли у співпраці з Харківським національним економічним університетом імені Семена Кузнеця.
Книга «Місто, з якого почалася війна» підготовлена ГО “Східноукраїнський центр громадських ініціатив” разом з партнерськими організаціями (БФ «Восток SOS», Правозахисним центром громадських досліджень, ГО «Молода Просвіта Прикарпаття», ГО «Громадський комітет захисту конституційних прав і свобод громадян», які є членами Коаліції «Справедливість заради миру на Донбасі»), за підтримки Kurve Wustrow – Centre for Training and Networking in Nonviolent Action у рамках програми «Громадянська служба миру», яка фінансується Федеральним урядом Німеччини.
(063) 640 96 40
(044) 578 14 38
jfpcoalition (at) gmail.com
